Верховна Рада в першому читанні проголосувала за законопроєкти № 3843 і № 3844, які пропонують створити в Україні суд присяжних.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Автори законопроєкту «Про суд присяжних» стверджують, що документ спрямований на реалізацію статті 124 Конституції України про безпосередню участь народу в здійсненні правосуддя через присяжних.
Проєкт закону передбачає дати визначення, юрисдикцію, склад суду присяжних, унормування порядоку формування Лави присяжних. Також документ визначає вимоги до присяжного, його права й обов’язки тощо.
Присяжним може стати громадянин віком від 21 року, який постійно живе на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Чиновники, адвокати, нотаріуси присяжними стати не зможуть. У Лаві присяжних має бути вісім членів, котрих відібрали автоматизовано. Суд присяжних складатиметься з одного професійного судді та Лави присяжних. Суддя не впливатиме на рішення присяжних.
Загалом в Україні пропонують запровадити класичний суд присяжних на основі таких ознак:
- Суд присяжних складається з Лави присяжних, які є представниками населення, що постійно живе в межах відповідного судового округу, і професійного судді, який лише веде судове засідання як головуючий.
- Після завершення слухання справи в судовому засіданні рішення (вердикт) у нарадчій кімнаті ухвалює лише склад присяжних без участі професійного судді.
- Персональний склад Лави присяжних (основні вісім і двоє запасних) формується для розгляду однієї справи.
- У процедурі формування складу Лави присяжних домінують сторони захисту і обвинувачення, спільне рішення яких про допуск чи відвід кандидата в присяжні обовʼязкове для судді.
- Присяжні не беруть активної участі у зʼясуванні обставин справи (нікому не ставлять жодного запитання), а тільки сприймають доводи сторін і потім аналізують їх у нарадчій кімнаті.
- Присяжні ухвалюють рішення (вердикт) про винуватість людини, якій прокуратура висунула обвинувачення у вчиненні злочину.
У пояснювальній записці зазначають, що на реалізацію законопроєктів потрібно виділяти додаткові гроші з бюджету, щоб платити присяжним. Сума витрат на впровадження класичного суду присяжних (розрахунки робили у 2020 році, коли документ подали в Раду) у перший та другий роки роботи такого суду становитиме орієнтовно по 20 мільйонів гривень, а починаючи з третього року — приблизно мільярд гривень на рік.