«Перед тим як сідати за стіл перемовин, Трамп має змусити Путіна здригнутись» — так називається стаття заступника директора російських програм Фонду захисту демократій Джона Гарді та Марка Монтгомері з Cyberspace Solarium Commission 2.0 у Foreign Policy. Головний посил їхнього матеріалу — для якомога більш справедливого і тривалого миру між Росією та Україною на першу треба максимально сильно натиснути. Оскільки інакше Путін, відчуваючи силу, виставить перед Україною такі вимоги, які будуть близькими до капітуляції — наприклад, ітиметься не лише про анексію чималої частини української території, не лише про відмову від НАТО, а й про обмеження на кількість української армії. Варто не забувати, що метою Путіна є знищення України як такої, тому будь-який подібний мир насправді буде лише паузою для Росії перед наступною загарбницькою кампанією.
Щоб цього уникнути, варто зробити так, щоб продовження бойових дій стало для росіян якомога болючішим. І Трамп, якщо відкине політику Джо Байдена із запізнілих і недостатніх дозволів на використання зброї, здатний завдати росіянам потрібного болю, пишуть автори. Так, нова адміністрація Білого дому має проінспектувати склади Пентагону, щоб зрозуміти, що ще можна безболісно надати Україні. Наприклад, вирішити, чи так уже треба зберігати в США прострочені снаряди ATACMS — чи краще віддати їх Україні. Те ж стосується снарядів JASSM, здатних долати більші відстані, ніж ATACMS. Варто забезпечити надійну фінансову підтримку України, нехай і значна її частина буде оформлена в форматі кредитів за формулою ленд-лізу. Резонно поставити перед Європою умову давати Києву стільки ж грошей, скільки дає Вашингтон. І, зрештою, варто дозволити бити по будь-яких російських цілях — як Росія зараз насолоджується можливістю бити по всій території України, пишуть автори.
Безумовно, треба натиснути на російську економіку. Закрити прогалини в санкціях, знизити верхню допустиму ціну на нафту. Що складніше Путіну буде тримати свою економіку на плаву й фінансувати війну, то вищі шанси на справедливу мирну угоду, пишуть автори. У цьому США можуть допомогти країни «Великої сімки» й Саудівська Аравія: перші можуть встановити цінові закупівельні обмеження, друга — наростити видобуток. Це відносно прості й короткострокові заходи, підсумовують автори, позитивний вплив яких може відчуватись щонайменше кілька наступних років.
Про зацікавленість українців культурою «Розстріляного відродження» пише The New York Times. Журналісти видання побували на виставі «Ти [романтика]» про долі спершу приваблених Радянським Союзом, а тоді закатованих і розстріляних українських поетів, драматургів та письменників. Зараз на виставу приходять тисячі людей — багато з них не знали ані про талановитого письменника й організатора Миколу Хвильового, ні про поета-авангардиста Михайля Семенка. Раніше про них не знав і режисер проєкту Олександр Хоменко, пише видання. Він зізнається, що не вважав українську культуру сторічної давності цікавою, спілкувався російською і робив проєкти про російських письменників. Тепер виявилось, що століття тому росіяни проводили таку ж репресивну політику, що й зараз, знищуючи все українське, до чого могли дотягнутись. «Якби ці люди вижили, якби ці таланти існували ще десятки років — уявіть, наскільки інакшою була б Україна!» — емоційно розповідає одна з глядачок вистави.
Також видання розповідає про фільм «Будинок “Слово”. Нескінчений роман», який теж присвячено репресіям проти українських митців і який став одним із найкасовіших українських фільмів цього року.
Це лише частина огляду. Про ще чотири матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.