Космічний телескоп «Хаббл» демонструє зображення спіральної галактики NGC 1637, розташованої на відстані 38 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Ерідан.
Про це пише Європейське космічне агентство.
Цю галактику астрономи вивчають, щоб спостерігати за життєвим циклом зірок, які утворюються в холодних пилових газових хмарах і руйнуються під дією власної гравітації. Коли молоді зірки ростуть, вони нагрівають свої дитячі ясла — газові хмари — світлом, вітром і потужними енергіями. Усе це разом відіграє суттєву роль у контролі швидкості формування майбутніх поколінь зірок.
ESA / Hubble / NASA
Спіральні рукави галактики NGC 1637 усіяні хмарами пилу рожевого кольору, багато з яких супроводжують яскраво-блакитні зірки. Рожевий колір — це наслідок атомів водню, які збурюються ультрафіолетовим світлом молодих масивних зірок. Це особливо видно на контрасті з теплим жовтим сяйвом центру галактики — там розташована щільна популяція старих червоних зірок.
У 1999 році у цій галактиці спалахнула наднова зірка з назвою SN 1999EM — вона стала найяскравішою надновою, яку астрономи бачили того року. Коли масивна зірка перетворюється на наднову, вибух на короткий час затьмарює всю її рідну галактику. Стан наднової знаменує кінець життя зірки. Однак це може почати утворення нових зірок, адже найближчі хмари газу стискаються і починають новий життєвий цикл зорі.