«Так само, як чеховська рушниця, яку знімають зі стіни в пʼятій дії, щоб вистрілити, було лише питанням часу, коли Володимир Путін запустить по Україні експериментальну балістичну ракету, здатну нести ядерну зброю. Навряд чи збіг, що своє рішення він ухвалив у той момент, коли війна наближається до ймовірного фіналу, а обидві сторони намагаються покращити свої позиції напередодні переговорів, до яких спонукатиме Дональд Трамп», ― так починає свою колонку кореспондент-міжнародник The Guardian Ендрю Рот. «Орєшнік» чи то «Кедр», запущений росіянами по Дніпру, він сприймає як звернення Путіна до Трампа: мовляв, ось як я можу, і тепер маєте на це зважати.
Ніхто не знає, як саме поводитиметься Трамп у цій війні. Можливо, він увімкне режим жорсткого переговірника з Росією ― а може, «кине Україну під автобус», пише Рот. Тому те, що зараз роблять обидві сторони, ― це намагаються змінити статус-кво. Це стосується і рішення Путіна випробувати свою нову балістичну ракету. Це стосується і рішення надати Україні дозвіл бити ATACMS по російських тилах. Можливо, Київ від цього дозволу значних переваг на полі бою й не отримає. Однак він ― ще один пункт у майбутніх переговорах з Росією. Трамп, як людина бізнесу, повинен розуміти: ніщо, на чому можна отримати вигоду, не треба віддавати задарма. Тому і нові можливості ЗСУ, і той шматок території Курщини, який Україна досі займає, ― цінні для майбутніх перемовин.
На руку українцям грає невдача США в Афганістані. Тепер нинішня адміністрація під керівництвом Джо Байдена не хоче передати Трампу «ще один Афганістан», як висловився Рот ― тобто неспроможний захистити себе режим. А Трамп не хоче, щоб Київ став його Кабулом ― і вже бодай із цих міркувань не йтиме на критично негативні для України поступки. Принаймні, на це розраховують як у Вашингтоні, так і в Києві.
Інший позитив для України ― в тому, що в США вже добре усвідомлюють: Путін гопник, який більше залякує, ніж реально щось робить. Відповідно, його погрози застосувати ядерну зброю не варті того, щоб сприймати їх всерйоз, стверджує директор ЦРУ Білл Бернс. «Ми не можемо дозволити собі лякатися таких демонстративних жестів. Підтримка України ― в різні способи й різними шляхами ― має зберігатись», ― казав він ще у вересні. Вже тоді американські топчиновники очікували, що в разі надання Україні дозволу бити ATACMS по Росії Путін в якийсь спосіб натякне на ядерку. Тож до подій цього тижня вони були готові, підсумовує Ендрю Рот.
Це лише частина огляду. Про ще два матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.