Чимало закордонних видань присвятили свої матеріали двом темам ― першому після тривалої паузи масованому ракетному обстрілу України, який стався в ніч на неділю, і недільній новині про дозвіл США бити по Росії далекобійними ракетами ATACMS. Першу подію висвітлювали загалом у форматі новин, тоді як про дозвіл було й чимало аналітичних матеріалів. Так, BBC написали, що цей крок підняв моральний дух українців, хоча здійснено його «на десь тисячу днів пізніше, ніж слід було», як сказав медіа народний депутат Олексій Гончаренко. Radio Liberty пише, що позитивною деталлю цього рішення американців є те, що ракет ATACMS є вдосталь: наразі відомо, що США мають їх на складах 2 400 ― і близько половини з них вважаються простроченими й підлягали б у майбутньому утилізації. Тепер їх теоретично можна утилізувати в ефективніший спосіб ― знешкоджуючи російські цілі. Високоточною зброєю можна боротися з противником, який переважає кількісно, нагадують співрозмовники Radio Liberty. Хоча головної проблеми українських Сил оборони ― нестачі людей на фронті ― це не вирішить.
Натомість The Economist бачить у кроці Джо Байдена чіткий сигнал Кім Чен Ину: той ризикує втратити багато своїх солдатів загиблими, тож із додатковим контингентом на лінію фронту північним корейцям краще не потикатись. Також цей крок відповідає інтересам вагомої частини команди Дональда Трампа: вони з особливою пересторогою ставляться до Китаю, а Пекін є ситуативним союзником КНДР. Рішення бити по скупченнях військ Пхеньяну має показати Китаю, що Захід налаштований рішуче й таке втручання Сі Цзіньпіна у війну не толеруватимуть.
Поки Білий дім вирішував, чи дозволяти Україні бити ATACMS по російських тилах, війська країни-окупанта вже встигли відвести найцінніші обʼєкти за межу досяжності цих ракет. Втім, у цій зоні залишається ще чимало ласих для України цілей, пише The Economist.
Це лише частина огляду. Про ще чотири матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.