Колумніст Макс Бут у The Washington Post стверджує, що для завершення російсько-української війни Дональд Трамп може скористатись принципами, описаними в його першій книжці «Мистецтво угоди». Зокрема ― спілкуватися з позиції сили й мати важелі впливу. Це те, що може подіяти на Путіна зараз, адже російський диктатор кориться лише силі. Однак проблема в тому, що важелів впливу у США достатньо щодо України, яка залежить від Вашингтону й фінансово, й у військовому плані. Та тиск на Київ нічого не дасть ― війну почала і продовжує Росія. Отже, Трампу варто знайти аргументи, переконливі для росіян.
Частина аргументів, які здаються сильними, насправді слабкі, стверджує Бут. Так, Трамп може пообіцяти в обмін на мир зняти бодай частину антиросійських санкцій ― але росіяни навчились виживати й з ними. А запровадження ще жорсткіших санкцій навряд чи істотно погіршить ситуацію, враховуючи економічну підтримку Кремля Китаєм. Також Трамп може пригрозити Пекіну підняттям мит, однак Вашингтон зацікавленій у комплексній угоді з Китаєм, тож навряд чи піде на такі жертви через Україну, стверджує колумніст. Лишається силовий аспект, і тут у Трампа чимало інструментів.
Наприклад, обраний американський президент може пригрозити Путіну, що Україна отримає більше американської зброї та менше обмежень на її застосування по російській території, якщо той не припинить війну. А коли російський президент зрозуміє, що вперся у стіну, запропонувати йому мирне рішення. У схожий спосіб Трамп «працював» з Іраном і Північною Кореєю під час свого першого президентського терміну. Щодо першого він застосував «руйнівні санкції», другій погрожував превентивним ударом. Обидві проблеми стосувались розробки ядерної зброї, щодо обох країн Трамп пізніше вийшов на більш компромісні угоди, а з Кім Чен Ином навіть зустрівся. Зрештою тактика не виявилась успішною, бо обидва режими вважають ядерну зброю запорукою свого виживання. Із Росією справа інакша, впевнений Бут. Якщо Путін відмовиться від цілі підкорити Україну, він цілком може вижити як російський правитель. Із тим, як росіяни втрачають війська, заощадження й економічні перспективи, Кремль цілком можна схилити до угоди. Треба лише натиснути так, як радить у своїй книжці Трамп, вважає колумніст.
Щоб угода справді була успішною, потрібно, щоб майбутню лінію розмежування охороняв іноземний військовий контингент, в ідеалі ― американський. А Київ має отримати безпекові гарантії якщо не від НАТО, то від окремих країн-членів Альянсу. Інакше існує високий ризик того, що російсько-українська війна все одно закінчиться поразкою України ― а отже, Вашингтону, тобто Трампа.
Передвиборча риторика республіканця не підтримувала деякі тези, зокрема щодо військового контингенту. Однак, як Трамп сам згадує у власній книжці: «Я захищаю себе тим, що є гнучким. Ніколи не стаю заручником одного виду угоди чи одного підходу». Зрештою, якщо Україна зазнає невдачі в протистоянні, це стане плямою на політичному образі Трампа так само, як для Джо Байдена є плямою хаотичний вивід американських військ з Афганістану 2021 року. Рейтинги Байдена відтоді так і не відновились. А якщо завдяки Трампу Україна зможе укласти мир на прийнятних для себе умовах, він зможе до кінця життя хвалитися, що успішніший за Байдена. І тут це буде правдою, підсумовує Бут.
Це лише частина огляду. Про ще пʼять матеріалів, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.