Британський історик і публічний інтелектуал Тімоті Гартон Еш у The Guardian міркує, як змінить російсько-українську війну обрання президентом США Дональда Трампа. Він песимістичний. Імовірність того, що Трамп вирішить надати Україні більше зброї, ніж Пентагон надає зараз, і на що сподівається частина українських політиків, він оцінює в 5―10%. А найбільш імовірно, на його думку, що Трамп діятиме відповідно до своїх передвиборчих промов, в одній з яких у липні він заявив: «Я скажу Зеленському: досить. Більше нічого не буде. Треба припиняти цю війну». Очевидно, що це означає позитивний для Путіна результат ― коли Росія зберігає за собою принаймні ті території, які встигне загарбати на момент початку переговорів.
Очевидно, що Трамп дуже не любить програвати ― і, можливо, українцям вдасться зіграти на цьому його почутті. Але навіть якщо Трамп послухає республіканських «яструбів», які практикують підхід «мир через силу», очевидно, що європейцям доведеться вкладатись у цей конфлікт більше. Як сказав радник Трампа з національної безпеки часів його першого президентства Роберт ОʼБраян, «США продовжать надавати Україні летальне озброєння, придбане за гроші європейців». І навіть якщо справа не дійде до того, що Європа повністю фінансуватиме підтримку України, роль Вашингтону в цьому явно зменшиться.
Очевидно, що активний наступ росіян і активне самоусунення США спонукають Європу діяти активніше. Але чи зможуть європейські країни випростатись і адекватно реагувати на «дорослі» виклики сучасного життя? Це риторичне запитання, але Еш не впевнений: принаймні обрання Трампа вже призвело до політичних потрясінь у найбільшого союзника України на континенті ― Німеччини. А населення низки держав від Угорщини до Молдови, як свідчить недавнє соцопитування, голосувало б здебільшого за Трампа ― тобто вони підтримують і його риторику щодо України. Навряд чи вони стануть драйверами допомоги Україні, прогнозує Еш.
Вірними союзниками України залишаються Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Скандинавія ― інше питання, наскільки їхніх сил вистачить, щоб покрити потреби України в захисті. Особливо якщо ці потреби зростуть.
Очевидно, що непокарана Росія ― це екзистенційна загроза для Європи. Та й поставити Кремль на місце ― справа честі й запорука політичної відповідальності. Визнання цього є передусім інтелектуальним викликом для мільйонів європейців. Можливо, прихід до влади Трампа та його перші кроки на посаді спонукатимуть ЄС взятися до діла.
Це лише частина огляду. Про ще один матеріал, що стосується російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.