Росіяни особливо не сподіваються ні на Гарріс, ні на Трампа. Огляд матеріалів іноземних медіа 5 листопада

Автор:
Антон Семиженко
Дата:

«Бабель»

Російська верхівка може тихо підтримувати Дональда Трампа, однак ні серед значної частини кремлівських функціонерів, ні з-поміж пересічних росіян особливих очікувань у разі обрання президентом США республіканця немає, пише The New York Times. Співрозмовники видання скептичні щодо ймовірності, що обраний президент припинить військову допомогу Україні й таким чином наблизить кінець війни.

«Трамп може відкрито захоплюватись Путіним, однак саме за його адміністрації Україна почала отримувати летальну протитанкову зброю», ― йдеться в матеріалі. Дональд повернув навспак пацифістськи налаштовану політику попередньої адміністрації, яку очолював Барак Обама, ― і шоковані російські високопосадовці тоді просто кричали один на одного, пише видання.

Лідер Республіканської партії США зрозуміліший росіянам, особливо істеблішменту країни ― оскільки він прагматик без принципів. Домовитися з таким простіш, ніж з людиною із принципами, особливо якщо вони публічно озвучені. «Трамп навіть для тих, хто вважає, що він з’їхав з глузду, все одно зрозуміліший за Камалу, яка для багатьох росіян ― ніби голограма того, що США думають про себе, ― каже виданню дослідниця пропаганди й професорка з міжнародних відносин університету Нова школа в Нью-Йорку Ніна Хрущова. ― Вони розуміють його наратив, його консерватизм. Але я не думаю, що хто-небудь вірить, що він може завершити війну в Україні».

Намагаючись зробити участь у вторгненні в Україну привабливішою для росіян, Путін демонстративно призначає «ветеранів СВО» на престижні посади, пише The Washington Post. Так, днями губернатором Тамбовської області російський диктатор призначив Євгена Первишова, який колись був мером міста на півдні Росії, а потім приєднався до окупаційної операції. І Путін, і загалом державна пропаганда Росії подають це як яскравий приклад кампанії «Час героїв» ― пропагандистського ходу російської влади з метою зробити престижною участь у війні для росіян. У межах цієї програми колишніх учасників операцій в Україні призначають на помітні посади. Втім, пише видання, в реальності переважна більшість фігурантів цієї програми або займають посади суто номінально, тоді як реальні справи вирішує хтось інший, або й до участі в повномасштабному вторгненні були управлінцями. В Росії програму подають як зміну еліт, однак насправді переважна більшість її реально помітних учасників ― представники все тієї ж номенклатури, пише видання. І переважної більшості російських військових ― соціально неуспішних мешканців провінції, які здебільшого скаржаться на погані побутові умови та брак снарядів і досить швидко гинуть ― ця програма ніяк не торкається.

Російсько-українська війна може стати ядерною майже випадково, пише Foreign Affairs. Видання посилається на те, що значна кількість місць зберігання російських ядерних боєголовок ― наразі 14, якщо бути точними ― перебуває в зоні досяжності українських дронів-камікадзе. Коли навесні минулого року українські безпілотники тільки почали бити по цілях у Росії, росіяни повідомили, що сховище в Бєлгородській області для зберігання ядерних боєголовок більше не використовується. Однак жодних сповіщень про подальшу евакуацію боєголовок не було, пише видання. Тоді як дальність українських дронів лише зростає.

Це лише частина огляду. Про ще чотири матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.