З початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року до 31 серпня 2024 року Росія завдала 36 подвійних ударів по Україні. Загалом кількість ударів, що мають ознаки подвійних, перевищує 60.
Про це йдеться в дослідженні громадської організації Truth Hounds, у якому дослідники використовували методологію, що передбачає верифікацію місця удару, інтервалу від пʼяти хвилин до кількох годин між ударами по одній локації, а також підтвердження прибуття служб швидкого реагування.
З 1 січня по 31 серпня 2024 року Truth Hounds верифікували 20 випадків подвійних ударів, що перевищує сукупну кількість за 2022 і 2023 роки. Кількість таких ударів може бути більшою.
У Truth Hounds зазначають, що збільшення кількості подвійних ударів збігається з призначенням 17 листопада 2023 року Дмитра Клименка на посаду нового командувача Російських ракетних військ і артилерії Сухопутних військ Росії. Військовий досвід генерала Клименка включає участь у Першій і Другій чеченських війнах, а у 2002 році йому присвоїли звання Героя РФ. З початком військової інтервенції Росії в Сирію у вересні 2015 року Клименко був командувачем Ракетних військ і артилерії угруповання «Євфрат». Він обіймав цю посаду щонайменше до 2017 року. Він також причетний до артилерійського обстрілу Маріуполя в січні 2015 року, внаслідок якого загинули 29 людей.
Також збільшення подвійних ударів збігається з тим, що в січні 2024 року генерал-майор Олексій Волков очолив Головне ракетно-артилерійське управління Міноборони РФ.
Перші зафіксовані випадки подвійних ударів РФ після повномасштабного вторгнення в Україну
Перший підтверджений подвійний удар був 1 березня 2022 року. Росіяни атакували Харківську обласну державну адміністрацію двома ракетами: перша впала на площу перед будівлею о 08:01, за нею слідувала друга ракета, яка влучила в дах через 12 хвилин. За офіційними даними, тоді загинули 44 людини.
У своєму звіті про порушення Міжнародного гуманітарного права в Україні ОБСЄ зазначила, що другу ракету навмисно спрямували на рятувальників і людей, поранених першим ударом. Це порушує статтю 41 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій 1949 року.
Співробітники ДСНС є одними з тих, хто найбільше страждає від подвійних ударів. Щонайменше у 20 з 36 нападів рятувальники були поранені або загинули. Незалежно від обʼєкта нападу, другий удар насамперед завдає шкоди цивільному населенню.
Перша міжнародна реакція на російські подвійні удари в Україні зʼявилася невдовзі після атаки на будівлю Харківської обласної державної адміністрації.
«Особливо підступною формою нападу, повʼязаною з порушенням правил розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів, є напади методом подвійного удару. 1 березня 2022 року в Харківську обласну адміністрацію на площі Свободи влучила, імовірно, російська крилата ракета класу «Калібр». Після прибуття рятувальників (через 5—7 хвилин) стався другий удар аналогічною ракетою — вона влучила в будівлю. Це означає, що рятувальники та поранені внаслідок першого удару, які в будь-якому разі захищені від нападів, були умисно обрані як мішень», — заявили тоді в ОБСЄ.
Однак значна увага з боку міжнародних організацій та міжнародних і українських медіа виникла у 2024 році після кількох резонансних інцидентів, повʼязаних із подвійними ударами.
«Напади, спрямовані проти поранених і тих, хто їм допомагає, заборонені міжнародним гуманітарним правом. Вони є жорстокими, недобросовісними та повинні припинитися», — заявила 11 квітня 2024 року директорка з операцій та адвокації Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП) Едем Восорну, звернувшись до Ради Безпеки ООН.
18 квітня 2024 року Місія США та Делегація Канади в ОБСЄ наголосили на збільшенні кількості російських нападів методом «подвійного удару». Європейський Союз також порушив питання російських подвійних ударів у заяві від 11 червня 2024 року, засудивши такі напади як грубе порушення міжнародних норм.
Яку зброю використовують при подвійних ударах і хто несе відповідальність
При подвійних ударах серед ракетних озброєнь російські війська найчастіше використовують ракетні комплекси 9К720 «Іскандер». У десяти з 15 підтверджених ударів із застосуванням ракетного озброєння росіяни використали крилаті ракети 9М727, 9М728 і 9М729 та балістичні ракети 9М723. Останню використовують найчастіше.
Це можна пояснити не лише маневреністю та складністю виявлення самого ракетного комплексу, високою швидкістю балістичної ракети, але також її високою точністю, що дозволяє при повторному ударі вражати ту саму ціль, пишуть у Truth Hounds.
Для визначення відповідальності за ракетний напад з використанням комплексів «Іскандер» важливо враховувати не лише напрямок, з якого завдали удару, але й тип використаної ракети та характеристики атакованого обʼєкта.
Що стосується напрямку, то в середині 2022 року Збройні сили РФ створили нову організаційну структуру, яка отримала назву «Обʼєднане угруповання російських військ (сил) в Україні». Воно включало угруповання військ «Запад», «Центр», «Юґ», «Восток» і «Днєпр». Кожне з них складалося з регулярних загальновійськових армій, на які покладалася відповідальність за контроль і координацію військових операцій на визначених ділянках фронту.
Збройні сили Російської Федерації застосовують крилаті ракети 9М727, 9М728 та 9М729 переважно для ураження заздалегідь визначених цілей, таких як склади боєприпасів, командні пункти та місця дислокації військ противника. Цілі обирають заздалегідь. З кінця 2022 року цілі для таких ударів затверджуються виключно штабом Обʼєднаного угруповання російських військ в Україні, командувачем якого з січня 2023 року є генерал армії Валерій Гєрасімов. Його заступниками є генерал-полковник Алєксєй Кім і генерал армії Олєг Салюков.
Водночас балістичні ракети 9М723 росіяни здебільшого використовують, щоб уразити цілі, які виявили за допомогою БпЛА або агентурної інформації. Через високу швидкість польоту балістичні ракети використовують для ударів по цілях, які можуть швидко змінювати своє місце розташування. Серед таких цілей — скупчення особового складу, колони чи окремі цінні зразки військової техніки, системи протиповітряної оборони, літаки та гелікоптери на аеродромах тощо. Час між затвердженням цілі та завдаванням удару у таких випадках становить 20 хвилин. Рішення про такі удари зазвичай приймають на рівні штабів угруповань військ.
Наприклад, вкрай ймовірно, що атака на Покровськ 7 серпня 2023 року двома крилатими ракетами, запущеними з комплексу «Іскандер», була організована в штабі Обʼєднаного угруповання російських військ в Україні.
У квітні 2024 року Міноборони РФ створило нове угруповання військ, яке отримало назву «Сєвєр». Його створили після розформування Західного військового округу, підрозділи якого входили до складу групи військ «Запад». Район дій угруповання військ «Запад» звузили до активних бойових дій на Лиманському та Купʼянському напрямках.
До згаданої реорганізації до складу угруповання військ «Запад» входили чотири ракетні бригади:
- 26-та ракетна бригада 6-ї загальновійськової армії;
- 448-ма ракетна бригада 20-ї загальновійськової армії;
- 152-га ракетна бригада 11-го армійського корпусу;
- 112-та ракетна бригада 1-ї танкової армії.
За даними військових аналітиків, у травні 2024 року російська наступальна операція на півночі Харківської області проводилася не лише частинами угруповання військ «Сєвєр», але й окремими підрозділами угруповання військ «Запад». Це означає, що ракетних ударів «Іскандерами» по Харкову і навколишніх населених пунктах, включно з Черкаською Лозовою, могли завдаватити ракетні бригади будь-якого з цих угруповань військ.
Коли подвійні удари можна вважати воєнним злочином
Тактика «подвійних ударів», що включає перший удар по військовій цілі, є воєнним злочином за наступних обставин:
- другий удар був спрямований на поранених і хворих;
- другий удар був націлений на медиків і цивільний персонал, зокрема на журналістів, поліцейських і рятувальників, а також на медичний персонал, який прибув як служба першого реагування на перший удар;
- другий удар був спрямований на ту саму військову ціль, що знову призвело до випадкової загибелі або поранення цивільних осіб чи пошкодження цивільних обʼєктів.
Нещодавня доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), датована травнем 2024 року, підтверджує, що російські подвійні удари по цивільних обʼєктах в Україні є воєнним злочином:
«Працівники служб реагування на надзвичайні ситуації та співробітники цивільної поліції користуються захистом як цивільні особи відповідно до норм МГП. Націлення нового нападу на те саме місце або ціль в той час, коли медичні та інші працівники служб реагування на надзвичайні ситуації, які, як відомо або можна передбачити, будуть на місці події для надання допомоги жертвам, викликає серйозне занепокоєння, щонайменше щодо відсутності достатньої обережності, якої вимагає МГП для мінімізації шкоди, заподіяної цивільному населенню. Якщо задокументовані напади були здійснені з метою вбивства або поранення людей, які надавали першу допомогу, або інших цивільних, це умисні напади на цивільних, що є воєнним злочином».