Західні медіа опублікували одразу кілька аналітичних статей про участь у війні північнокорейських солдатів. Так, The Guardian зосереджує увагу на реакції Південної Кореї: зараз матеріали про контингент КНДР, що наближається до лінії фронту, займають перші шпальти місцевих видань. «Використання військових Пхеньяну у війні в Україні свідчить, що це вже не конфлікт, який майже не стосується Південної Кореї», ― пояснює в редакційній статті Korea Times. А видання Korea Herald назвало новий поворот у відносинах Росії та КНДР «союзом на крові». У Сеулі побоюються, що ситуація на кордоні між Північчю та Півднем ускладниться: навчені в боях північнокорейські солдати будуть сміливішими у провокаціях.
Південна Корея теж має важелі впливу на конфлікт: досі країна не постачала Україні зброю напряму, хоч є девʼятим найбільшим виробником зброї у світі зі щорічним експортом у $14 мільярдів, пише The Guardian. Надавати озброєння країнам у стані війни суперечить її Конституції, та недавні кроки КНДР суттєво змінили настрої в Сеулі. Там вже лунають заклики політиків і публічних інтелектуалів надати Україні достатньо зброї, щоб знищити північнокорейських ворогів. Також у Південній Кореї обмірковують можливість відправити в Україну власних військових і представників спецслужб ― щоб підказувати Києву особливості північнокорейської тактики та брати участь у допитах полонених військових КНДР. Таким чином, підсумовує видання, російсько-українська війна перетвориться на проксі-конфлікт Північної та Південної Корей.
«Кім Чен Ин надав Путіну війська не через спільні стратегічні інтереси, а в рамках тимчасового взаємовигідного альянсу, ― каже виданню Юан Грехем з Австралійського інституту стратегічних досліджень. ― Однак це знакова подія принаймні тому, що навіть Білорусь свою живу силу для війні в Україні росіянам не надала».
Наскільки ефективною може бути участь військових КНДР у реальних боях ― велике питання, ідеться у статті. Але для Кім Чен Ина вигода від угоди очевидна. Росіяни можуть допомогти КНДР із розробкою ядерної зброї, і це теж турбує Південну Корею, де почастішали заклики розробити свої ядерні боєголовки. Також владна верхівка КНДР явно отримуватиме грошові бонуси за надання своїх солдатів Росії. І що довше триватиме війна, то більше збагатяться Кім та його найближчі поплічники, підсумовує видання.
Натомість The Interpreter, видання австралійського аналітичного Lowy Institute, нагадує про економічні амбіції КНДР, які новий лідер країни Кім Чен Ин плекав іще десять років тому. Він назвав новий курс Пхеньяну «бьюнджин», тобто рухом на розвиток економіки для загального достатку і на розвиток ядерної програми. У перші роки це частково вдавалось, і Північна Корея загравала із Заходом, обіцяючи обмежити свої ядерні випробування в обмін на гуманітарну і фінансову підтримку. Потепління відносин привело навіть до особистої зустрічі Кім Чен Ина і Дональда Трампа у 2019 році. Утім, на значні поступки Захід не пішов, а пандемія коронавірусу ізолювала КНДР від решти світу ще більше. Тепер, маючи продовольчу, фінансову й технологічну підтримку від Росії, Кім Чен Ин може говорити про відродження «бьюнджину». Отже, він досягає своїх внутрішньополітичних планів. Виграє від альянсу й Росія: в останні роки про це забули, та свого часу Москва відігравала важливу роль в азійській геополітиці. Тепер через КНДР Кремль отримує більше важелів впливу на ситуацію в регіоні, підсумовує видання.