Великий матеріал про еволюцію поглядів Трампа на Україну опублікувало видання The New York Times. Свої знання щодо України та причин російсько-української війни експрезидент отримував у специфічний спосіб: він просив розповісти про це Володимира Путіна. Вже на першій зустрічі з Путіним у липні 2017 року Трамп, тоді президент США, сказав російському диктатору, що Київ просить у Вашингтону зброю, і спитав його думки, чи варто відгукуватись на прохання. Путін відповів, що не радить цього робити, оскільки «українці потім попросять ще». Також він довго розводився про те, яка українська влада корумпована, а саме існування України є історичною помилкою, і вона не заслуговує нічого іншого, крім як стати частиною Росії. На іншій зустрічі Путін чимало говорив про те, як Київ утискає права російськомовних українців. Трамп відповідав нейтрально ― ані згодою, ані критикою, керуючись, зокрема, різкою щодо Росії позицією впливових республіканців. Однак коли природу російсько-українського конфлікту взялась йому розповісти тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, Трамп швидко обірвав її, сказавши: «Дякую, все зрозуміло, до побачення».
В оточенні Трампа розуміли, що Путін ним маніпулює ― і небезуспішно, враховуючи те, що у 2018 році президент США сказав, що вірить словам російського президента про невтручання Росії в американські вибори 2016 року. Дані розвідки США свідчили про інше. Тому радники очільника Білого дому працювали над зміною позиції Трампа ― і частково це вдавалось. Коли росіяни занадто активно лізли зі своїми маніпулятивними тезами, влада США, навпаки, робила кроки назустріч Києву. Зокрема, Україна отримала протитанкові комплекси Javelin саме тому, що Вашингтон хотів показати Росії її місце. Й активізація співпраці НАТО та України відбувалась під неофіційним гаслом «Зруйнувати Росію», пише видання. Однак позиція Трампа щодо власне України була просочена проросійськими тезами.
Так, спілкуючись під час своєї каденції з Петром Порошенком, він сказав із посиланням на «одного українського друга», що Україна ― вкрай корумпована, а Крим історично є частиною Росії. Цим «другом», найімовірніше, був американський громадянин родом з України Лев Парнас. Його інтереси були цілком проросійськими, він брав участь, зокрема, в пошуку компромату на конкурента Трампа Джо Байдена, чий син мав бізнес в Україні.
Крок за кроком Трамп набирався ворожості до України, пише The New York Times. Росіяни переконали його, що київська влада підтримує демократів ― і він досі цієї думки не змінив. У теперішньому передвиборчому шалі він називає Володимира Зеленського «найефективнішим продавцем в історії», який, мовляв, завжди приїжджає до США по гроші й успішно отримує їх. Якщо раніше позиція Трампа щодо України приглушувалась загальним скептичним щодо Росії настроєм Республіканської партії США, то зараз як кандидат у президенти Трамп уже не стримує себе ― і посіяні росіянами міфи вилізли на поверхню, пише NYT.
Це лише частина огляду. Про ще чотири матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.