Десятки видань пишуть про відхід ЗСУ з Вугледару. Деякі звертають увагу лише на те, що Україна втратила територію, яку обороняла два з половиною роки повномасштабної війни. Однак є медіа, які дають повнішу картину. Зокрема, Associated Press констатує, що в боях за місто, де до війни жили 14 тисяч людей, росіяни втратили майже тисячу танків, не кажучи про іншу техніку та людей. Роками спроби захопити це невелике поселення на пагорбі обертались для росіян фіаско, саме під Вугледаром російська армія зазнала найбільш нищівних і принизливих поразок. Та в останні місяці ворог змінив тактику. Великі колони бронетехніки замінили мобільні групи, а головне — росіяни почали активніше обстрілювати околиці Вугледару КАБами. В України зараз немає засобів для ефективної протидії цим бомбам — і росіяни змогли просунутися з флангів. Українцям довелось відступати не так через прямий натиск ворога, як через загрозу оточення.
Ефективніше протидіяти КАБам українці могли б, якби отримали дозвіл бити далекобійними ракетами по російських авіабазах, складах і командних пунктах. Українська делегація і навіть численні американські конгресмени очікували, що на минулому тижні це станеться — однак досі дозволу немає. Тому невдовзі варто очікувати, що росіяни за допомоги тієї ж тактики намагатимуться захопити Курахове. Без контролю над цим містом якось всерйоз скористатись захопленням Вугледару ворог не зможе, підсумовує Associated Press.
Натомість журналістка The Atlantic Енн Епплбом на тлі поширеної нині тези, що Україна змушена відступати, а Росія нібито ще має багато сил, тому все йде до її виграшу, наводить контраргумент, який вона нещодавно побачила в Україні. За умови, що вона не розкриватиме місця та людей, її пустили у приміщення, де виробляють дрони та організовують передові пункти електронної розвідки. У першому випадку це був підземний паркінг звичайного українського житлового будинку — в одній з його частин чоловіки зварювали те, що здалеку здавалось звичайними човнами. Це були надводні дрони, які за рік фактично знешкодили російський військовий флот у Чорному морі. Коли Епплбом була на цьому виробництві рік тому, воно ще нагадувало гаражний стартап. Зараз це в десятки разів більше підприємство, в Україні воно таке не одне, пише журналістка. Те ж стосується підрозділу з одягнених у цивільне військових, які за рік, працюючи переважно за моніторами, допомогли знешкодити тисячі цілей. «В Україні не можна знищити центр прийняття рішень, оскільки центр приймає далеко не всі рішення», — каже журналістці один з учасників подібних стартапів. Їхнє існування стало наслідком низової ініціативи.
Росія може здаватись непереможною, якщо не зважати на її перегріту економіку, інфляцію, дефіцит робочої сили та, власне, військових, які погоджуються йти воювати лише за «бонус» при підписанні контракту, що стає дедалі більшим. Ресурс ворога кінечний, а вертикальна інтеграція і сама культура не дає можливості бути настільки ж креативними, як українці. Захід просто має, як мудрий інвестор, докласти зусиль саме в тих точках, де Україна має кількісну та якісну перевагу, і, звісно, стерти «червоні лінії», які існують насамперед у головах західних політиків. Головний мотив це зробити, пише Епплбом, у простій істині: програш України не зменшить витрат та головного болю Заходу, а кратно їх збільшить.
Це лише частина огляду. Про ще три матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.