Операція сил оборони в Курській області залишається однією з головних тем світових медіа ― утім, на десятий день кампанії десятки видань вже намагаються зробити висновки про досвід Курщини.
The Economist у редакційній колонці застерігає Україну від того, щоб ЗСУ занадто розтягнули свої сили, оскільки наслідки від виснаження армії можуть перекреслити всі здобутки й радісні емоції попередніх тижнів. Також важливо не захопитись окупацією якомога більшої території Росії, вважає медіа, оскільки захист цієї території та управління нею озветься зайвим тягарем. Окремо впливове видання наголошує, що партнери України тепер нарешті мають усвідомити: оборона ― це також і про напад, тож варто дати Києву всі можливості бити по Росії далекобійною зброєю. Так, деякі обмеження потрібні ― наприклад, не варто допускати, щоб надана Заходом ракета била по російських ядерних реакторах ― але загалом «це велике збочення, що Україна не має права бити по російських авіабазах з літаками, які запускають КАБи для знищення українських міст і бійців. Російська армія, що відкрито і злочинно порушує українські кордони, не має очікувати, що її кордони її захистять».
Foreign Policy звертає увагу на геополітичні наслідки Курської офензиви. Мовляв, приклад Києва має допомогти Заходу ухвалити кращі рішення в потенційній війні з Китаєм. Текст починається цитатою майстра військової справи, пруського мілітарного теоретика Карла фон Клаузевіца: «Окупація погано захищеної або геть незахищеної території ― це перевага сама по собі, і якщо ця перевага змусить ворога боятися ймовірних гірших наслідків ― її можна вважати коротким шляхом до миру». Автор тексту Весс Мітчелл, який відповідав за взаємини з Європою та Євразією в Держдепартаменті США за президентства Дональда Трампа, наголошує на тому ж, що й The Economist: важливо дати змогу Україні бити західною зброєю по всій території Росії, бо саме в цьому ― ключик до якнайшвидшого завершення війни. А вгамування Росії дуже відповідає інтересам Заходу, оскільки два роки повномасштабної російсько-української показали, наскільки Вашингтон та його європейські союзники не готові до великих воєн. Підхід Джо Байдена з поступовим розширенням українських можливостей насправді лише виснажує військові склади Заходу. Вже відомо, що для відновлення запасів до рівня початку 2022 року за деякими позиціями ― наприклад, пускові установки HIMARS ― знадобиться пʼять років, якщо виробництво йтиме такими ж темпами, як зараз. Це ідеальний сценарій для Китаю чи інших ворогів Заходу, у яких на думці збройний конфлікт, пише Мітчелл. Щоб вийти із цієї ситуації переможцем, варто швидше завершити російсько-українську війну поразкою Росії. Україна в серпні показала, як цього можна досягти. А після цього активно розробляти, виробляти й накопичувати зброю. Оскільки саме погано озброєний Захід і є найбільшим приводом для ескалації напруженості у світі ― а не пустопорожні заяви Путіна чи, наприклад, Медведєва.
Продовження огляду із висновками, які західні видання зробили на основі операції сил оборони на Курщині, доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.