Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт № 0285 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Україна має зобов’язання щодо ратифікації Римського статуту в Угоді про асоціацію з Європейським Союзом (про це йдеться в статті 8). Крім того, це одна з вимог вступу України до ЄС.
Заступниця голови Офісу президента з юридичних питань Ірина Мудра пояснила, що завдяки залученню України до МКС вдасться притягувати до відповідальності за злочини, вчинені російськими громадянами на території України.
Ратифікувавши Римський статут, Україна отримає самі тільки вигоди, адже держава стане повноцінною учасницею МКС. Це, зокрема, спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих, що підвищить шанси отримання компенсацій для потерпілих від російських злочинів.
Також це дозволить захистити українських військових. Ратифікація Римського статуту не означає, що з’явиться ризик притягнення українських військових та інших громадян до відповідальності, бо МКС уже може це робити — Україна визнала його юрисдикцію 21 листопада 2013 року.
Україна планує ратифікувати статут із заявою, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації.
Це означає, що до ратифікації МКС має право розслідувати повʼязані з війною злочини, які скоїли громадяни будь-якої країни на території України. Але після ратифікації, МКС на 7 років втратить юрисдикцію щодо громадян України. Але це не означає безкарність, оскільки національні правоохоронні органи зобовʼязані розслідувати такі злочини.
Також після ратифікації Римського статуту Україна зможе відстоювати свої інтереси в МКС — зокрема шляхом роботі в Асамблеї держав-учасниць МКС, пропонування свого кандидата на посаду судді та участі у виборі суддів і прокурора Суду.
Законопроєкт № 11484
Окремий законопроєкт № 11484 пропонує привести положення Кримінального кодексу України у відповідність до норм Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
У пояснювальній картці до законопроєкту зазначили, що зараз положення ККУ не передбачають кримінальної відповідальності за злочини проти людяності та за воєнні злочини. Це пояснюється тим, що від моменту прийняття Кримінального кодексу його положення системно не узгоджувались із сучасним міжнародним правом. Тобто відповідність українського законодавства до Римського статуту сприятиме його оновленню.
У законопроєкті, зокрема, пропонують криміналізувати злочини проти людяності. Також пропонується ввести командну відповідальність — це означає, що командири несуть відповідальність за воєнні злочини своїх підлеглих, навіть якщо вони не скоювали їх особисто, але знали про них та ігнорували такі злочини.
Крім того, проєкт передбачає збільшення строків покарання за злочин агресії до довічного позбавлення волі.
- Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документа є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.
- Римський статут регламентує роботу Міжнародного кримінального суду, який має юрисдикцію переслідувати осіб, відповідальних за найбільш серйозні злочини згідно з міжнародним правом: геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. На сьогодні учасницями статуту МКС є 124 країни.
- З проханням ратифікувати статут до України раніше зверталися представники академічної спільноти, правозахисники, Коаліція за Міжнародний кримінальний суд, Моніторингова місія ООН з прав людини, Європейський Союз.