Міністерство культури та інформаційної політики заявило, що не надавало жодних дозволів на знесення в Києві садиби Зеленських ХІХ століття.
Про це йдеться на сайті відомства.
У відомстві наголосили, що наразі цей будинок не має юридичного статусу пам’ятки чи «щойно виявленого об’єкта культурної спадщини», як це передбачено пам’яткоохоронним законодавством.
Водночас, як видно з Історико-архітектурного опорного плану міста Києва, цей будинок розташований в історичному ареалі міста і визнаний значною історичною будівлею під назвою «Садибний житловий будинок» другої половини ХІХ ст.
Такий статус повинен був би захистити будинок від зносу, адже діяльність в історичних ареалах регулюється не тільки законом «Про охорону культурної спадщини», але й, зокрема, державними будівельними нормами і правилами «Планування та забудова територій». Ці норми передбачають, що в межах історичних ареалів забороняється знесення цінної історичної забудови.
Крім того, реконструкція цінної історичної забудови дозволяється лише як виняток, за погодженням відповідного органу охорони культурної спадщини та лише за умови «збереження характеру цінного історичного середовища», наголосили в міністерстві.
«МКІП наголошує, що до міністерства не надходило жодних проєктних пропозицій стосовно цієї будівлі, відтак МКІП не надавало жодних погоджень проєктної документації ані щодо нового будівництва на цій ділянці, ані щодо реконструкції будівлі, ані щодо її демонтажу», — йдеться в повідомленні.
Через знесення будівлі 20 липня близько тисячі киян вийшли на мітинг перед КМДА, передає «Суспільне».
Люди зібралися на сходинках з плакатами та зображеннями історичних будинків, знищених за той час, коли Віталій Кличко обіймає посаду мера Києва. Люди скандували: «Досить нищити наше місто», «Коли ми почнемо обирати спадщину, а не Тургенєва?», «Ні свавіллю Київради».
Що передувало
Ввечері 19 липня в Києві несанкціоновано знесли історичну будівлю — садибу Зеленських, збудовану в 1890 році. Про знесення будівлі першим повідомив Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
Садиба розміщувалася за адресою вул. Кониського, 22. У департаменті ситуацію назвали «зухвалим та цинічним самоуправством».
У відомстві також зазначили, що лише за два дні до знесення громадська організація «Спадщина Київ» подала до департаменту пакет документації щодо присвоєння будівлі статусу памʼятки. Цей крок був частиною плану дій для реалізації петиції № 12870 «Зберегти історичну садибу Зеленських», яку підтримав мер.
Поліція Києва 20 липня повідомила, що встановлює обставини знесення історичної будівлі. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу України — знищення обʼєктів культурної спадщини. Максимальне покарання — увʼязнення до трьох років.
ГО «Спадщина Київ» заявила, що садибу знесло ТОВ «Тургенєв Білд», а на активістів, які намагались їм завадити, напали невідомі чоловіки.
За даними активістів, на місці історичної памʼятки тепер мають збудувати ЖК «Тургенєв».
Що відомо про садибу Зеленських
Садибу Зеленських, вона ж садиба Малініна, збудували в 1890 році. Спочатку вона була деревʼяна, а згодом її обклали цеглою.
Будівлю звели на замовлення купця Василя Малініна, і він володів садибою щонайменше 20 років. Відома вона стала завдяки тому, що в період з 1911 по 1915 рік тут проживала сім’я заможних міщан Зеленських.
З 2018 року будівлю поступово демонтували, пише Liga.net. Активісти вважають, що демонтаж будівлі пов’язаний із ЖК «Тургенєв», який збудовано прямо за садибою. На їхню думку, забудовник хоче звести на місці садиби другу чергу ЖК.
Забудовник Віктор Бесага у 2022 році підтверджував Liga.net інформацію про другу чергу ЖК, але тоді ці плани призупинили, оскільки Мінкультури перевіряло історичну цінність будівлі. Бесага заявляв, що садиба — не історична пам’ятка, оскільки «у 2007 році цей будинок знесли і збудували з нуля».
Активіст Дмитро Перов за кілька днів до знесення писав, що у квітні 2024 року ТОВ «Тургенєв Білд» замовило «наукове» дослідження, згідно з яким будинок не може набути статусу памʼятки, бо свого часу був збудований на замовлення професора російської філології Малініна.