Одразу кілька іноземних видань підготували матеріали про відхід ЗСУ з лівого берега Херсонщини, зокрема із села Кринки. Вони послались на оновлення даних на мапі сервісу DeepState, команда якого співпрацює з Міністерством оборони України, і на слова речника Оперативно-стратегічного угруповання «Таврія» Дмитра Лиховія, який зазначив, що село Кринки вщент зруйноване і там майже не лишилось укриттів. Наразі бої тривають на сусідніх островах на Дніпрі.
Bloomberg зазначає, що таким чином Україна зменшує для себе можливості наступу в напрямку Криму. Однак відступ нескладно пояснити новими викликами на Харківщині та затримками з поставками західної зброї. При цьому ЗСУ тримали Кринки дуже довго і в складних умовах: видання згадує, що росіяни казали про захоплення села ще в лютому ― та це виявилося брехнею.
Більший текст на цю тему випустило видання The New York Times. Із посиланням на українських військових та іноземних експертів медіа стверджує, що з якогось моменту складна і витратна операція стала «марною». Логіка операції була зрозумілою минулої осені, коли українські військові й утворили кілька плацдармів на лівобережжі Херсонської області. Як мінімум вони мали скувати в регіоні значну кількість російських сил, як максимум ― стати майданчиком для подальшого просування ЗСУ на південь. Утім, за кілька місяців стало очевидно, що повноцінно закріпитись на лівому березі та створити умови для подальшого перекидання військ у Кринках не вдасться. Співрозмовники видання з числа українських військових називали операцію «брутальною»: човни, на яких бійці перетинали річку, ставали легкою мішенню для російських мінометників і дронів, а ділянка на лівому березі давно нагадувала місячний ландшафт. «З військового погляду знайти обґрунтування для цієї операції складно, ― каже військовий аналітик Еміль Кастехельмі з фінської організації Black Bird Group. ― Якими б не були початкові цілі цієї операції, їх, найімовірніше, досягти не вдалось». На його думку, з якогось моменту присутність українських військ у Кринках стала «політично вмотивованою» ― українському керівництву було важливо показати, що ЗСУ відступають не всюди, а на деяких ділянках фронту навіть завдають ворогу нових проблем.
Натомість український аналітик Олександр Коваленко стверджує, що операція відіграла і важливу військову роль. Завдяки Кринкам у регіоні змогли утримати десятки тисяч солдат окупантів, які б інакше пішли в атаку на інших ділянках фронту. «Уявіть, що цей ресурс у 30―40 тисяч солдатів зʼявився б на Бєлгородщині, підживлюючи північне угруповання військ, ― сказав він виданню. ― Чи могли б росіяни в такому випадку повністю захопити Вовчанськ і Липці? Так, могли б».
Утім, зараз ситуація в українській армії інакша: вона має більше ресурсу, ніж навіть місяць тому. Тож причин утримувати плацдарм на лівобережжі Херсонщини поменшало, пише видання.
Це лише частина огляду. Резюме інших найцікавіших матеріалів про російсько-українську війну доступне для всіх, хто підтримує нас на Patreon!