Матеріал про те, чого досяг Віктор Орбан своїм «мирним турне», опублікувала Al Jazeera. Угорський премʼєр у перший тиждень формального головування своєї країни в Євросоюзі відвідав Київ, Москву, Пекін і Флориду, де побачився з Дональдом Трампом. Він називає свої поїздки «миротворчими» ― притому що українська сторона не знала про плани Орбана згодом поговорити з Путіним, та й пропозиції припинення вогню, які озвучує угорський премʼєр, Києву невигідні. А переконувати того ж російського диктатора в чомусь ― марна справа, запевняє у статті програмна директорка безпекових програм Українського центру оборонних стратегій Вікторія Вдовиченко. «Путін чує тільки себе, ― каже вона. ― А у візиті до Трампа проявився Орбан ― прагматичний бізнесмен. Він зібрав [думки] головних автократів ― і привіз їх Дональду».
Поки що кроки Орбана викликали в Європі лише роздратування. Брюссельські посадовці запевняють, що він їздив лише як очільник Угорщини, а не як представник ЄС, а частина чиновників воліють проігнорувати «мирну конференцію» Орбана, яку той запланував на кінець серпня. Неформально у Брюсселі навіть кажуть про бажання демонстративно позбавити Угорщину головування в ЄС ― щоправда, панівною ця думка поки що не стала.
Останні роки показали, що конфронтація ― зручна стихія для Орбана. Він у такий спосіб виторговує в ЄС щедрі асигнування, обмінює одні поступки на інші. Особисті контакти з Путіним, Сі Цзіньпіном і Трампом можуть лише посилити позиції в його риториці, йдеться у статті. Якщо чаша терпіння європейських політиків врешті не переповниться. Так, Беньямін Талліс із ліберального берлінського дослідницького центру LibMod стверджує, що врешті-решт відповідальність за самодурство політика мають нести угорці, які обирали його премʼєром чотири рази. І розблоковані на початку року гроші для Угорщини варто заблокувати знову, щоб громадяни країни фінансово відчули відповідальність за свої рішення.
Газета The Wall Street Journal опублікувала статтю про українських чоловіків, які гинуть у спробах переплисти Тису й уникнути мобілізації ― видання описує, зокрема, історію військового Івана Підмалівського, який на початку повномасштабного вторгнення добровільно повернувся до України, щоб стати до лав Сил оборони. Два роки майже безперервних боїв без перспективи демобілізації виснажили його ― тож він повернувся до рідного закарпатського села Великий Бичків, яке стоїть на березі Тиси, ― і спробував переплисти річку. За сім тижнів після зникнення з військової частини його тіло знайшли в річці. Загалом за останні два з лишком роки з України нелегально виїхали до Румунії, Молдови та Словаччини понад 40 тисяч чоловіків, повідомляє видання. Тим самим лише поглиблюючи проблему, адже якби солдатів на фронті було ким замінити, то чоловіки на кшталт Підмалівського отримали б заслужений відпочинок, пише видання.
Це лише частина огляду. Резюме інших найцікавіших матеріалів про російсько-українську війну доступне для всіх, хто підтримує нас на Patreon!