Сотні іноземних видань ― і точно всі впливові медіа Заходу ― повідомили про черговий масовий обстріл росіянами України та, зокрема, удар по лікарні «Охматдит» у Києві. Більшість видань, втім, наразі обмежилась інформаційним повідомленням про сам факт обстрілу. Натомість The Washington Post поєднало понеділкові звірства росіян із кроками Росії та її поплічників, а саме раптовим візитом Віктора Орбана до Китаю та Нарендри Моді до Москви. Угорський премʼєр, який перед тим побував у російській столиці, а до того в Києві, описує свої вояжі як мирну ініціативу. Керівництво ЄС наполегливо підкреслює, що не давало Орбану жодних доручень, і він не представляє нікого, окрім самого себе ― угорського премʼєр-міністра. Втім, це не завадило, наприклад, китайському президенту Сі Цзіньпіну похвалити переговорні потуги угорця, який фактично сприяє загарбницькій політиці Росії.
Премʼєр-міністр Індії теж допоміг легітимізації Путіна. Він вкотре запевнив російського диктатора в міцній дружбі, порушивши заради цього навіть традиційний для новообраних індійських премʼєрів (а Моді переобрали на третій термін 9 червня) порядок закордонних візитів. Раніше перший офіційний візит лідера Індії був до котроїсь із країн-сусідів. Зміна традиції демонструє зміцнення звʼязків між Індією та Росією ― зокрема торгових. Також ця деталь, вкупі з поведінкою Орбана, у понеділок продемонструвала, як може виглядати такий бажаний росіянами багатополярний світ ― де Захід є далеко не єдиним центром тяжіння.
От тільки удар росіян по дитячій лікарні в Україні, пише видання, демонструє також, чим цей багатополярний світ обертається в реальності. Під вигаданими приводами впевнені у своїй безкарності держави нападають на інші країни, де знищують заклади для лікування дітей, пише WP.
Американський мовник ABC News підготував матеріал про те, як до літніх Олімпійських ігор у Парижі готуються українські спортсмени. Йдеться не лише про фізичну підготовку й відточування майстерності ― а й про емоційну налаштованість. Усі співрозмовники ABC News з України сказали, що зараз питання особистих амбіцій, карʼєрних перспектив і фінансових вигод відійшли на задній план, якщо взагалі мають вагу. Найбільше важить сам факт представлення на найпрестижніших міжнародних спортивних змаганнях країни, на яку напали ― демонстрація її талантів та можливостей.
У матеріалі детально описуються перемоги України на попередніх Олімпійських іграх. Журналісти розповідають про те, що коли фігуристка Оксана Баюл виборола для України золоту медаль у 1994 році, організатори навіть трохи затримали церемонію нагородження ― не могли знайти запис українського гімну. Зрештою, його надали учасники української збірної. Також медіа згадує про олімпійські перемоги Сергія Бубки та братів Кличків. І про те, що після початку російсько-української війни у 2014 році успіхи України стали скромнішими. На Іграх 2016-го Україна отримала всього 11 медалей ― свій історичний мінімум. У 2020-му медалей було 19, але золота з них лише одна. Зараз спортсмени передбачувано налаштовані оптимістично. Однак зізнаються, що емоційно їм складно буде змагатися поряд з росіянами та білорусами, частину з яких усе-таки допустили до участі в Іграх. «Я навіть не можу уявити, скільки матиму злості, ― каже легкоатлетка Анна Рижикова. ― Як стримуватиму себе, як дивитимуся на них».
Це лише частина огляду. Резюме матеріалів про долю відносин України й НАТО на тлі саміту, який розпочнеться вже 9 липня, доступний для всіх, хто підтримує нас на Patreon!