Те, що Китай не буде опонентом Кремля, стало очевидним іще на самому початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Однак мало хто стежив за зміною позиції Пекіну від початку конфлікту ― а схоже, що він усе ближчий до прямої підтримки Москви у війні, пишуть у колонці на Politico троє шведських аналітиків ― Вікінг Бохман і Патрік Андерсон зі Шведського національного центру дослідження Китаю, а також Хуго фон Ессен зі Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень. Підстави для таких тверджень їм дала поведінка країни під час підготовки до Саміту миру, який відбувся у Швейцарії минулими вихідними.
Від початку повномасштабної війни Пекін формально ставився до становища України з розумінням. На відміну від Росії, Китай визнає Україну як суверенну і незалежну державу, не поділяє російських наративів про те, що українська влада ― нацистська маріонетка Заходу. Також КНР виступала проти російських ядерних погроз і ніколи не підтримувала вторгнення росіян публічно, наголошуючи навіть на «необхідності поважати суверенітет усіх країн». Однак цими формальностями позиції Китаю та Росії й відрізняються, стверджують автори. У решті вони діють синхронно і з урахуванням інтересів одне одного. І Китай, і Росія виступають проти НАТО, обидві країни є опонентами США ― і, як виявилось, обидві саботували проведення Саміту миру. Володимир Зеленський сказав в одному з коментарів, що «руками китайських послів» росіяни намагались зірвати проведення найбільшої конференції з питань врегулювання російсько-українського конфлікту. Він не назвав, на які конкретно країни Китай намагався вплинути, однак відомо, що спецпредставник Пекіну з питань російсько-української війни нещодавно побував у Туреччині, Єгипті, Саудівській Аравії, ОАЕ, Бразилії, Індонезії, Південній Африці та Казахстані. З цих держав лише Туреччина підтримала підсумкове комюніке саміту.
«Що довше Китай дотримується проросійської політики, то складніше буде розвернути цей процес, ― підсумовують автори. ― Китайські фірми вже налаштували свої операції на розширення торгових звʼязків із Росією. Ба більше, підтримка Сі Цзіньпіном Путіна є персональною і дуже публічною. А оскільки проросійський вектор Китаю не має широкої підтримки серед китайських інтелектуалів, Сі сприйме зміну політики як слабину перед своїми критиками».
Це лише частина огляду. Резюме інших матеріалів іноземних медіа про російсько-українську війну доступні для всіх, хто підтримує нас на Patreon!