Президент Франції Емманюель Макрон призупинив реформу про дозвіл французам голосувати на виборах у Новій Каледонії за певних умов. Це відбулося після масових заворушень на архіпелазі.
Про це пишуть France 24, The Guardian, The Washington Post.
У травні Емманюель Макрон відвідав Нову Каледонію, у якій тижнями тривали заворушення, підпали й грабежі, що призвело до загибелі девʼяти людей. Причиною протестів стало те, що у Франції ухвалили законопроєкт про дозвіл французам, які прожили в Новій Каледонії 10 років, голосувати на місцевих виборах. Місцеві лідери вважають, що це може нівелювати голоси корінного населення островів.
Після перебування на архіпелазі французький президент пообіцяв, що реформу силою проштовхувати не будуть, а пізніше її ще переглянуть. Зараз він ухвалив більш чітке рішення.
«Ми не можемо залишати двозначності в цей період. Його потрібно призупинити, щоб надати повну силу діалогу на місцях і відновленню порядку», — пояснив Макрон.
Законопроєкт уже встигли схвалити Національні збори та Сенат Франції, він чекав на конституційний зʼїзд обох палат парламенту, щоб стати частиною основного закону. Утім, 9 червня Макрон розпустив Національні збори. Тому представники рухів за незалежність Нової Каледонії вважають, що саме це стало причиною рішення Макрона призупинити реформу.
- Франція анексувала Нову Каледонію в 1853 році та надала колонії статус заморської території в 1946 році. Економіка Нової Каледонії базується на видобутку нікелю. Істотний дохід приносить туризм, а також фінансові субсидії від Франції. Виборча реформа — один з ключових етапів у боротьбі за роль Франції на багатому корисними копалинами острові.
- Канаки — корінне меланезійське населення Нової Каледонії. Вони є найбільшою громадою країни, хоча й становлять менше половини її населення — 40%. Загалом населення Нової Каледонії становить близько 300 тисяч людей, пише BBC, а з 1998 року туди переїхали понад 40 тисяч громадян Франції.