Група кораблів Військово-морських сил Росії, зокрема підводний човен, зайшли в порт кубинської столиці Гавани. США і Куба заявили, що цей маневр не має воєнної мети, однак оглядачі розцінюють це як демонстрацію Кремлем сили на тлі зростання підтримки України Заходом.
Про це повідомили CNN, Reuters і Голос Америки.
Першими в гавань прибули паливне судно «Академік Пашин» і буксир «Ніколай Чікер», за ними прямують фрегат ВМС РФ «Адмірал Горшков» і атомний підводний човен «Казань». Фрегат, прикрашений російським і кубинським прапорами, зустріли 21 гарматним салютом.
Фрегат і підводний човен провели ракетні навчання в Атлантичному океані на шляху до острова, повідомило Міністерство оборони Росії напередодні.
Міністерство оборони Росії повідомило сьогодні, що перед прибуттям на Кубу чотири російські кораблі провели навчання з «високоточною ракетною зброєю» в Атлантичному океані. Підводний човен і фрегат несуть гіперзвукові ракети «Циркон», крилаті ракети «Калібр» і протикорабельні ракети «Онікс», повідомили у відомстві.
Минулого тижня Куба заявила, що візит є стандартною практикою військово-морських кораблів дружніх до Гавани країн. Міністерство закордонних справ комуністичного уряду заявило, що на кораблях не було ядерної зброї, що підтвердили й представники США.
«Ми уважно стежили за маршрутом кораблів. Жодного разу кораблі чи підводний човен не становили прямої загрози для Сполучених Штатів», — сказав Reuters американський посадовець на умовах анонімності.
Очікується, що кораблі ВМС Росії залишаться в Гавані до 17 червня.
Від Гавани лише 160 кілометрів до міста Кі-Вест в американському штаті Флорида, де розташована база Військово-морської авіації США. І те, що російські військові кораблі навідалися до Куби саме тоді, коли адміністрація Байдена дозволяє Україні бити американською зброєю по території Росії, щоб захистити Харків, свідчить про щось більше за «стандартну практику», кажуть аналітики.
Крім того, це збігається з найгіршою соціальною та економічною кризою на Кубі за останні десятиліття, з дефіцитом усього — від їжі, ліків і палива, а також зі зростанням незадоволення з боку населення.
«Це має відлуння Холодної війни, але на відміну від першої Холодної війни кубинців тягне до Москви не ідеологічна спорідненість, а економічна необхідність», — сказав професор Американського університету Вільям Леогранде.
Кубинська ракетна криза сталася у 1962 році, коли Радянський Союз відповів на розгортання ракет США в Туреччині, відправивши на Кубу балістичні ракети. Це спричинило протистояння, яке поставило світ на межу ядерної війни.
Зараз дві країни знову зміцнюють звʼязки. Президент Куби Мігель Діас-Канель у травні вчетверте відвідав Москву і був поряд з Путіним на військовому параді до 9 травня.
Росія в березні поставила 90 тисяч тонн своєї нафти на Кубу, щоб допомогти зменшити дефіцит, і пообіцяла Гавані допомогу в різних проєктах — від виробництва цукру до інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та туризму.