В неділю, 9 червня, у Європейському Союзі пройшов заключний день голосування на виборах до Європейського парламенту. Сьогодні країни ЄС уже почали оголошувати остаточні результати. На цьогорічних виборах праві та ультраправі депутати посилили свої позиції порівняно з підсумками попередніх виборів до Європарламенту у 2019 році.
Правоцентристська Європейська народна партія (EPP) стане найбільшою політичною групою в новому скликанні Європарламенту, а центристські, ліберальні та соціалістичні партії збережуть більшість, яка в попередньому скликанні показала себе проукраїнською. Очікується, що EPP, ліберальна «Оновити Європу» (Renew Europe) і соціал-демократи (S&D) матимуть приблизно 399 мандатів із 720 у Європарламенті. Про це свідчать попередні результати голосування.
В Італії, як і очікувалося, перемогла ультраправа партія премʼєр-міністра країни Джорджі Мелоні «Брати Італії». Вона отримала 28,9% голосів виборців, передає ANSA.
Це посилило позиції Мелоні всередині країни і водночас позиціонує прем’єрку як одну з найвпливовіших фігур у Євросоюзі.
Другою за результатами стала лівоцентристська опозиційна Демократична партія (PD). Вона отримала 24,5% голосів. Далі йде популістський «Рух пʼяти зірок» із 10,5% підтримки, — це на сім процентних пунктів менше, ніж на виборах 2019 року.
Коаліційні партнери Мелоні — «Вперед, Італіє» та ультраправа партія «Ліга» на чолі з євроскептиком Маттео Сальвіні — показали слабкі результати. «Ліга» отримала 8,5% голосів (у 2019 році було 34,3%), а «Вперед, Італіє» — 9,2%.
Водночас в Іспанії перемогла правоцентристська Народна партія Іспанії (PP), завдавши удару по уряду соціалістів на чолі з премʼєр-міністром Педро Санчесом, передає Reuters.
Народна партія отримала 22 місця з 61, відведених країні, а соціалісти Санчеса — 20 місць.
Ультраправа партія Vox посіла третє місце з шістьма мандатами. У попередньому скликанні Європарламенту вона мала чотири місця. А втім, підтримка Vox знизилася до 9,6% з 12,4%, які партія отримала на загальнонаціональних виборах у липні 2023 року.
Водночас ультраправий інфлюенсер Альвізе Перес, який бореться з тим, що він називає «універсальною корупцією», зумів отримати для політсили Se Acabó la Fiesta («Вечірка закінчилася») три місця завдяки кампанії, що проводилася переважно через Telegram.
Ліва партія Sumar, яка є партнером Санчеса в урядовій коаліції, отримала три місця, а ліворадикальна Podemos на чолі з колишньою міністеркою з питань рівності Ірен Монтеро — два місця.
Загалом праві набрали майже 50%, а ліві — 43%.
У Люксембурзі ультраправа Альтернативна демократична партія реформ (ADR) вперше здобула достатньо голосів на виборах до Європарламенту, щоб отримати представництво в цьому органі, пише Luxembourg Times.
На виборах до Європарламенту ADR отримала 11,8% голосів — майже на два відсоткові пункти більше, ніж у 2019 році. Це дозволить представнику партії Фернану Картайзеру отримати мандат у ЄП.
Хороший результат ультраправих призвів до того, що ліволіберальна Демократична партія втратила мандат — вона отримала 18,3% голосів і матиме в ЄС лише одного представника, а не двох.
Християнсько-соціальна народна партія прем’єра Люксембургу Люка Фрідена здобула найбільшу частку голосів — 22,9% — і матиме двох депутатів у Європарламенті. За нею опинилася Люксембурзька соціалістична робітнича партія з 21,7% голосів, яка збереже свого єдиного представника в Страсбурзі. Також свій мандат змогли втримати люксембурзькі «Зелені», які набрали трохи більш як 11%.
У Чехії переможницею виборів до Європарламенту виявилася популістська партія колишнього прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша. Вона отримала 26,1% голосі і порівняно з виборами 2019 року отримає на один мандат більше — загалом сім, передає IDNES.
Блок «Разом», до якого входять Громадянська демократична партія (ODS), KDU-ČSL і TOP 09 — члени теперішньої керівної коаліції разом з «Піратською партією» — за результатами виборів отримає шість місць у Європарламенті, хоча сподівався на перемогу. «Піратська партія» з 6,2% збереже свій єдиний мандат.
Блок «поміркованих євроскептиків» Písaha a Motoristé з 10,26% голосів отримує два мандати. Лівий блок Stačilo! (»Досить!») набрав 9,56%. Ліберали STAN отримали 8,7%, блок євроскептиків SPD a Trikolora — 5,73%, і будуть мати по одному мандату.
Загалом 10 із 14 чеських євродепутатів, які вже в Європарламенті, змогли переобратися.
Водночас у Фінляндії, на відміну від більшості країн ЄС, правопопулісти отримали вкрай невтішні для себе результати на виборах до Європарламенту — через рік після того, як мало не перемогли на національних виборах. Тоді вони отримали понад 20% і мінімально відставали від «Національної коаліції».
Соцопитування прогнозували їм до трьох місць, але в підсумку праві «Істинні фіни» отримали лише 7,6% голосів — на 6,2 процентних пункти менше, ніж на попередніх виборах до ЄП, і отримують лише один мандат. Це місце займе 35-річний Себастьян Тюнккюнен, який виявився наймолодшим євродепутатом від Фінляндії.
Водночас переможцем, як і на всіх попередніх виборах до ЄП у Фінляндії, виявилася правляча «Національна коаліція» з 24,8% голосів. Це забезпечує їм чотири мандати.
Другим несподівано виявився «Лівий союз», від яких до Європарламенту пішла їхня лідерка Лі Андерссон. Партія отримала 17,3% голосів. Порівняно з виборами 2019 року, вони наростили підтримку на понад 10 процентних пунктів. Таким здобутком партія значною мірою завдячує кандидатурі Андерссон — її підтримали понад 250 тисяч виборців. Для Фінляндії це називають рекордом на євровиборах.
На третьому місці з 17,3% голосів виявилися соціал-демократи, яких раніше очолювала експремʼєрка Санна Марін. Центристи отримали 11,8%, «Зелені» — 11,3%. Для обох політсил це гірший результат, ніж у 2019 році.
Центристська Шведська народна партія, яка відстоює права шведської національної меншини, має понад 6% голосів і збереже свій єдиний мандат у Європарламенті, хоча ризикувала його втратити. Це місце займе їхня лідерка Анна-Мая Генрікссон.
Як вибори до ЄП стосуються України
Як і зазначалося раніше, Європарламент — один із ключових органів в ухваленні рішень і розподіленні бюджету ЄС. Наприклад, панування в ньому проросійських політиків могло б означати послаблення європейської підтримки України.
Про вибори до Європарламенту
Європейський парламент — це законодавчий орган Європейського Союзу, який є важливим майданчиком для політичних дебатів, ухвалення рішень і законів, що обовʼязкові для всіх країн блоку. Він контролює Європейську комісію, яка є виконавчим органом, та затверджує її президента. І найголовніше — депутати ЄП голосують за бюджет ЄС.
Водночас, на відміну від національних парламентів, європарламентарі не мають законодавчої ініціативи і разом з Радою ЄС голосують за документи, які готують у Єврокомісії. Вони лише можуть вносити поправки чи певні зміни до готових документів.
ЄП заснували у 1958 році, а з 1979-го вибори до нього відбуваються кожні пʼять років. Депутатів до законодавчого органу ЄС обирають громадяни 27 країн — членів блоку, аби обранці представляли їхні інтереси.
Загальна кількість представників у Європарламенті для кожної держави ЄС вираховується за так званим принципом дегресивної пропорційності. Простими словами, депутат Європарламенту від великої країни представляє більше людей, ніж депутат Європарламенту від малої країни. Це дозволяє меншим за розміром державам мати більше депутатів, ніж вони мали б за «чесним» пропорційним розподілом.