Вибори в Європарламент: проукраїнська ЄНП лідирує, Макрон розпускає парламент Франції, а в Німеччині провал коаліції Шольца

Автор:
Костя Андрейковець
Дата:

В неділю, 9 червня, у Європейському Союзі стартував заключний день голосування на виборах до Європейського парламенту. Це головний день чотириденного циклу голосування, яке стартувало 6 червня.

У країнах ЄС почали оголошувати попередні результати, які покажуть, скільки депутатів відправить у парламент на пʼятирічний термін кожна країна. Як передає DW, проукраїнська Європейська народна партія (ЄНП), яка є найбільшою групою в Європарламенті, перемагає і візьме в новому парламенті близько 180 зі 720 місць. Урсула фон дер Ляєн є кандидаткою на пост глави Єврокомісії від ЄНП, але не факт, що їй вдасться перемогти.

За попередньою оцінкою, другою за чисельністю партією залишатиметься Прогресивний альянс соціалістів і демократів, він матиме близько 135 місць. Обʼєднання лібералів «Оновлюючи Європу» отримає приблизно 82 мандати в Єропарламенті.

Європейські консерватори і реформісти можуть отримати 80 мандатів, а праві націоналісти обʼєднання «Ідентичність і демократія» — 70 місць. Тобто праві групи візьмуть 150 мандатів. Загалом праві, ймовірно, отримають найкращий приріст серед усіх сил, порівняно з попередніми виборами 2019 року.

У Німеччині партія канцлера Олафа Шольца посіла третє місце після проросійської «Альтернативи для Німеччини». На першому місці опозиційний «Консервативний Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз» із 29,5% голосів. Соціал-демократична партія (СДПН) Шольца третя з 14%, «Альтернатива для Німеччини» має 16,5%.

У Франції президент Емманюель Макрон розпустив парламент (Національні збори). Усе через тріумфальну перемогу праворадикальної партії «Національне обʼєднання» Марін Ле Пен (набрала 31,5%). Партія Макрона набрала вдвічі менше голосів (15,2%), через що ультраправі вимагали розпуску Національних зборів. Вибори призначені на 30 червня та 7 липня.

В Австрії ймовірним переможцем стане проросійська Партія свободи. Вона посідає перше місце з 27%. За друге місце борються керівна консервативна Народна партія з 23,5% і Соціал-демократична партія з 23%.

У Словаччині на виборах перше місце посіла словацька опозиційна партія «Прогресивна Словаччина» (27,8% голосів), а партія прем’єра Роберта Фіцо SMER на другому місці з 24,8%.

У Греції першість втримав рух «Нова Демократія» премʼєра Кіріакоса Міцотакіса.

В Іспанії перемагає опозиційна Народна партія.

Голосування ще проходили в Польщі, Бельгії, Нідерланда, Болгарії, Хорватії, Кіпрі, Данії, Естонії, Фінляндії, Греції, Угорщині, Литві, Люксембурзі, Португалії, Румунії, Словенії, Швеції та інших країнах ЄС. Наразі здебільшого публікуються екзитполи та попередні результати. Офіційні результати будуть оголошувати з 10 червня.

Як вибори до ЄП стосуються України

Як і зазначалося раніше, Європарламент — один із ключових органів в ухваленні рішень і розподіленні бюджету ЄС. Наприклад, панування в ньому проросійських політиків могло б означати послаблення європейської підтримки України.

Про вибори до Європарламенту

Європейський парламент — це законодавчий орган Європейського Союзу, який є важливим майданчиком для політичних дебатів, ухвалення рішень і законів, що обовʼязкові для всіх країн блоку. Він контролює Європейську комісію, яка є виконавчим органом, та затверджує її президента. І найголовніше — депутати ЄП голосують за бюджет ЄС.

Водночас, на відміну від національних парламентів, європарламентарі не мають законодавчої ініціативи і разом з Радою ЄС голосують за документи, які готують у Єврокомісії. Вони лише можуть вносити поправки чи певні зміни до готових документів.

ЄП заснували у 1958 році, а з 1979-го вибори до нього відбуваються кожні пʼять років. Депутатів до законодавчого органу ЄС обирають громадяни 27 країн — членів блоку, аби обранці представляли їхні інтереси.

Загальна кількість представників у Європарламенті для кожної держави ЄС вираховується за так званим принципом дегресивної пропорційності. Простими словами, депутат Європарламенту від великої країни представляє більше людей, ніж депутат Європарламенту від малої країни. Це дозволяє меншим за розміром державам мати більше депутатів, ніж вони мали б за «чесним» пропорційним розподілом.