Радянський письменник і педагог Антон Макаренко був співробітником НКВС, тому обʼєкти, названі на його честь, є пропагандою російської імперської політики.
Такого висновку дійшла комісія Українського інституту національної памʼяті після аналізу архівів.
Згідно з матеріалами справи, Макаренко з 1 липня 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР — начальника ІІ відділення цього ж відділу.
14 липня 1936 року він подав рапорт на звільнення з НКВС УРСР. А з жовтня 1936 року виконував обовʼязки керівника колонії НКВС № 5 у місті Бровари Київської області.
У звʼязку з цим члени Експертної комісії ухвалили висновок, що подальше використання імені Антона Макаренка в назвах географічних обʼєктів, юридичних осіб, обʼєктів права власності, перебування в публічному просторі встановлених на його честь памʼятників і памʼятних знаків є пропагандою російської імперської політики.
Водночас обмеження не поширюються на дослідження діяльності та творчої спадщини Антона Макаренка, зберігання, купівлю/продаж, читання видань його творів, експонування повʼязаних з педагогом предметів і документів у музеях тощо.
Хто такий Антон Макаренко
Антон Макаренко (1888–1939) — радянський педагог, письменник. Родом з Білопілля на Сумщині.
Він є одним із засновників системи колективного дитячо-підліткового виховання. Макаренко передусім відомий як радянський соціальний педагог. Його теорія і методика виховання в колективі та теорія сімейного виховання, розроблені в 1920-ті в Україні, є предметом досліджень науковців, зокрема макаренкознавців, із багатьох країн. Є автором низки російськомовних літературно-педагогічних творів.
У 1988 році ЮНЕСКО внесла імʼя Антона Макаренка до четвірки педагогів, що визначили спосіб педагогічного мислення XX століття.
На його честь в Україні названо низку навчальних закладів у Сумах, Києві, Львові, Харкові та інших містах. Також в Україні є чотири музеї його імені.