Одразу кілька матеріалів в іноземній пресі присвячені необхідності надати Україні можливість бити західною зброєю по російській території. Частина цих текстів, зокрема у The Washington Post, стосуються розбіжностей і навіть сварок через це між українською владою і представниками, наприклад, США. Однак більше медіа приділили уваги тому, що кількість країн, які підтримують право України бити по російських військових цілях на території рф, зростає ― і цей процес поступово стає незворотним. Так, The New York Times зазначає, що держав, які дали Києву цю свободу в діях, уже понад десяток, серед них і такі впливові союзники, як Велика Британія, Німеччина та Франція. Усе ближче до цього і Сполучені Штати ― хоч офіційно про такий дозвіл не оголошували.
Автори NYT зосередили увагу на тому, що змінить дозвіл бити по цілях у росії для ЗСУ. По-перше, він ускладнить росіянам можливість перегруповуватись і відпочивати в тилу, який для них починається за кілька кілометрів від лінії фронту ― на офіційній російській території. А якщо США дозволять бити по російських обʼєктах і далекобійними ATACMS, це може паралізувати російську військову логістику в регіоні ― що миттєво позначиться на можливості окупантів вести загарбницькі бої на Харківщині. Щоправда, є в цього дозволу негативний бік ― це зменшує шанси, що Німеччина погодиться передати Україні далекобійні ракети Taurus. Канцлер ФРН Олаф Шольц переживає, що якщо ЗСУ вдарять ними по російській території, це спровокує ескалацію війни ― право України бити по росіянах у росії посилює цей страх.
Натомість політичний коментатор CNN Адам Кінсінгер й екскомандир військових сил США в Європі Бен Ходжес написали колонку на CNN про те, що слід якнайшвидше дозволити Україні робити на російській території все, що необхідно для перемоги, ― і не зважати на блеф путіна. Влада росії блефувала вже чимало разів, стверджують автори й нагадують деякі випадки. Так, росіяни погрожували ескалацією аж до ядерної війни, коли Захід розглядав можливість поставок важкого озброєння Україні. Поставки почались, ядерної війни не сталося. Те саме із системами HIMARS, із ракетами ATACMS, із системами протиповітряного захисту Patriot ― путін постійно кидав яскраві слова, але вони жодного разу не обернулися діями. Поки що це найбільш успішна тактика росіян, стверджують автори. «Просто уявіть, що було б, якби ми надали Україні всю цю зброю одразу. У 2022-му росіяни були в обороні, ЗСУ наступали ― окупанти були дезорганізовані, деморалізовані й менш численні. Тоді Україна могла або вигнати росіян із більшої частини окупованої території, або значно краще підготувати та здійснити контрнаступ 2023 року. Війна вже могла б закінчитись», ― припускають Кінсінгер і Ходжес. Так, контролювати ризики ескалації потрібно, погоджуються вони, та нації, що бореться за своє виживання, варто давати достатньо свободи для того, аби ця боротьба була ефективною. «І будь-який військовий начальник скаже, що можливість завдавати ударів там, де ворог планує війну і групується, є важливим інструментом», ― підсумовують автори статті.
Також варті уваги текст BBC про те, як Кремль використовує мілітаристські комікси, щоб поширювати антиукраїнські настрої серед школярів, великий репортаж Reuters про сьогодення ЗСУ на передовій і стаття The Guardian про те, як російський уряд грішми й пропагандою успішно заманює російську молодь на війну.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]