Одразу кілька публікацій у впливових іноземних медіа присвячені візиту путіна до Китаю. Це вже сорокова зустріч політиків і друга за останні сім місяців. На зустрічі путін очікувано хвалив китайський «план миру» щодо України, який фактично грає на руку росії, а Сі Цзіньпін запевняв в ідилічних відносинах між країнами й ще тіснішій економічній інтеграції. Насправді ж, як ідеться в матеріалі The Washington Post, ця «дружба» транзакційна ― вона триває, поки обидві сторони отримують від цього вигоду, а не ґрунтується на спільних цінностях чи братерстві. Для росії на тлі ізоляції в цивілізованому світі Китай став найбільшим партнером, товарообіг з яким торік збільшився на 65% проти 2021 року. З Китаю росія завозить 90% імпортованих зараз компонентів для виробництва зброї та майже 70% будівельної техніки й верстатів. Китай же отримує дешеві енергоносії ― росія стала його найбільшим постачальником газу і нафти. Також, за даними Associated Press, росіяни поділилися з Китаєм чутливими військовими технологіями ― наприклад, завдяки росії він став третьою у світі країною після США і самої рф, яка здатна виявляти запуск балістичних ракет на ранньому етапі.
І головне ― зараз Китай використовує росію як піддослідного кролика у війні, ідеться в тексті WP. Він спостерігає, як і наскільки Москва порушує норми міжнародного права, скількох людей застосовує для досягнення тих чи інших військових цілей, яких втрат зазнає і як на це реагує міжнародна спільнота. Отже, російсько-українська війна стала для Пекіну ідеальним уроком у світлі потенційного захоплення Тайваню, пише видання. І щойно росія перестане бути в цьому потрібною, Китай може так само легко припинити цю «безлімітну дружбу».
Також варті уваги матеріал The Guardian про те, чому росія так легко захопила нові села на Харківщині. Головними причинами називають брак західної зброї, зокрема засобів ППО, складність із будівництвом фортифікацій безпосередньо біля лінії фронту, де росія може вільно атакувати, а також заборону для ЗСУ бити по російській території західною зброєю, що дозволило б значно ефективніше діяти в боях на кордоні. А BBC опублікувала текст про Роберта Фіцо, словацького премʼєр-міністра, якого поранили 15 травня. Він піднявся на політичну верхівку Словаччини завдяки двом темам: протестам проти жорстких антиковідних заходів у 2020—2021-му й антивоєнній риториці у 2022-му. І перше, і друге є популістськими та в корені невиправданими кроками, пише видання.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]