Перетасуванню в російській військовій верхівці присвячено десятки аналітичних матеріалів західних медіа. Більшість із них сходяться на тому, що заміна Сергія Шойгу на Андрія Бєлоусова на посаді міністра оборони рф означає, що до миру росіяни не готуються. Бєлоусов ― економіст, який мав своє слово при затвердженні всіх річних держбюджетів росії в останні роки, пише The Economist. Він технократ, і хоча дуже пропутінський (детальніше про це в картках «Бабеля»), у межах російської державної системи демонструє відчутні успіхи. Останнім часом, за даними видання, Бєлоусов відповідав за розбудову держпрограми з виробництва дронів ― путін оцінює її як вдалу. Завдання нового міністра ― оптимізувати витрати Міноборони й краще інтегрувати військово-промисловий комплекс у загальну структуру економіки росії. Щодо решти ― не висовуватись і особливої участі в ухваленні військових рішень не брати, пише видання. Вторгненням в Україну все більше займаються безпосередньо путін і Генштаб російської армії: російський диктатор по кілька разів на день спілкується з керівником Генштабу Валерієм Герасимовим. Шойгу хотів більшого ― тепер підстав для цього він не матиме.
France24 розповідає про те, як багаторічний російський міністр оборони під час повномасштабного російського вторгнення дискредитував себе. Спершу ― провальним початком наступу, потім проблемами з постачанням окупаційних військ, чим спровокував навіть заколот російського бойовика Євгена Пригожина з коротким маршем «ПВК Вагнера» на Москву. Кілька тижнів тому заступника Шойгу Тимура Іванова звинуватили в корупції. Загалом путін мав достатньо підстав для заміни міністра давно, однак, як стверджують прокремлівські співрозмовники The New York Times, вирішив зробити це у відносно спокійний для російських військ час.
Повністю прибрати Шойгу небезпечно: він забагато знає і має багато звʼязків, пише Al Jazeera. Для таких, як він, у росії й існує Рада нацбезпеки та оборони: там же «працює», стрясаючи повітря беззмістовними заявами, експрезидент росії Дмитро Медведєв.
У виборі путіна є ще один нюанс, про який згадує цитований Al Jazeera економіст Костянтин Сонін. Бєлоусову 65, він один із давніх соратників диктатора. Для ефективної побудови сучасної системи варто б залучати нових фахівців ― однак в оточенні путіна здебільшого люди його покоління. Він і раніше не покладався на людей поза своїм колом, а тепер, у час кризи, й поготів. Це добре для України, адже підвищує ймовірність помилок росіян.
Також варті уваги матеріал BBC про обурення українських військових через недостатню кількість фортифікацій на Харківщині. За словами цитованого виданням розвідника Дениса Ярославського, брак мін та окопів призвів до того, що за кілька днів окупанти зайняли таку ж територію, за яку на Донбасі воювали місяцями. На The Guardian вийшов щемкий репортаж про життя цивільних у Часовому Яру, де досі навіть працює крамниця. А на Bloomberg ― текст про те, чому Пекіну зараз невигідно підтримувати путіна: через економічні складнощі Китай більше, ніж раніше, залежить від Заходу й сваритися з ним поки не готовий.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]