Експрезидент США Дональд Трамп пообіцяв нафтовикам скасувати десятки обтяжливих для галузі екологічних правил і політику чинного президента Джо Байдена щодо покращення стану навколишнього середовища, якщо ті дадуть йому мільярд доларів на виборчу кампанію.
Про це пише The Washington Post.
Минулого місяця експрезидент США Дональд Трамп зустрічався з вищими керівниками нафтової галузі країни у своїй резиденції «Мар-а-Лаго». Один із пристуніх нафтовиків поскаржився на труднощі, з якими стикається галузь через екологічну політику Байдена, «хоча торік витратили $400 мільйонів на лобіювання його адміністрації».
На це Трамп сказав: «Ви всі достатньо заможні, щоб зібрати мільярд доларів на моє повернення до Білого дому». Натомість він пообіцяв негайно скасувати політику Байдена щодо покращення стану навколишнього середовища та десятки екологічних норм і припинити вводити нові. Про це виданню на умовах анонімності розповіли люди, обізнані про цю зустріч.
Джо Байден називає глобальне потепління «екзистенціальною загрозою», а за останні три роки його адміністрація розробила понад сто нових екологічних норм, спрямованих на скорочення забруднення повітря й викидів парникових газів, популярізацію електромобілів і екологічно чистих вітрових електростанцій, обмеження використання токсичних хімікатів, збереження громадських земель і водойм. Водночас Трамп назвав кліматичні зміни «обманом», а його адміністрація за чотири роки послабила чи взагалі скасувала понад 125 екологічних норм і програм.
Останніми місяцями адміністрація Байдена поспішала заблокувати плани Трампа, що були спрямовані на розвиток нафтової галузі, але могли нашкодити навколишньому середовищу. Зокрема, Міністерство внутрішніх справ нещодавно заблокувало майбутнє буріння нафти на понад пʼяти мільйонах гектарів Аляски.
Попри скарги нафтової промисловості на екологічну політику Байдена, США видобувають більше нафти, ніж будь-яка інша країна світу — майже 13 мільйонів барелів на день торік. Найбільші енергетичні компанії США ExxonMobil і Chevron минулого року повідомили про свій найбільший річний прибуток за десятиліття.
Під час вечері з нафтовиками в «Мар-а-Лаго» Трамп, зокрема, пообіцяв негайно скасувати заморожування дозволів на експорт скрапленого природного газу (СПГ), яке ввела адмніістрація Байдена. А для керівників нафтової галузі це наразі є головним пріоритетом.
«Ви отримаєте це в перший же день», — сказав Трамп, згадує один з учасників вечері в «Мар-а-Лаго».
На зустрічі були присутні близько двох десятків керівників, зокрема генеральний директор і засновник газової компанії Venture Global Майк Сабел і гендиректор газової компанії Cheniere Energy Джек Фуско. Серед запрошених на вечерю також були представники компаній Chevron, Continental Resources, Exxon і Occidental Petroleum.
Трамп сказав присутнім, що почне продавати на аукціоні більше орендних угод для буріння нафти в Мексиканській затоці та скасує обмеження на буріння в Алясці.
«Ви чекали на дозвіл пʼять років: ви отримаєте це в один день», — сказав Трамп на вечері.
Він також пообіцяв нафтовикам скасувати правила, які вимагають від автовиробників зменшувати викиди з вихлопних труб автомобілів. На зустрічі в «Мар-а-Лаго» Трамп назвав ці норми «смішними».
Хоча скасування цих правил принесе користь нафтовій промисловості, що продає викопне паливо, це, ймовірно, розлютить автовиробників, які інвестували мільярди доларів у відмову від автомобілів, що працюють на бензині.
«Автовиробникам потрібен певний рівень нормативної визначеності від влади. Натомість зʼявляється повне скасування… а потім відновлення… і потім знову скасування екологічних норм кожні чотири-вісім років», — сказав президент і гендиректор Альянсу автомобільних інновацій, який представляє Ford, General Motors, Stellantis, Toyota та інші автомобільні компанії.
Речник передвиборчої кампанії Байдена Аммар Мусса, коментуючи матеріал The Washington Post, заявив: «Дональд Трамп продає народ великим нафтовим компаніям за чеки на передвиборчу кампанію. Ось і все».
Попри величезні запити Трампа щодо збору коштів на передвиборчу кампанію, за перші три місяці цього року нафтовики внесли лише близько $6,4 мільйона.