Foreign Policy провели сорокахвилинне інтервʼю з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Головна його тема ― подальші кроки України після схвалення Конгресом США пакета військової допомоги для неї. Головні тези розмови такі:
― й український народ, й українську владу надихнула підтримка Києва Конгресом США;
― при цьому, звісно, було б чудово одразу як перший транш допомоги передати чергову установку Patriot, оскільки засобів ППО Україна зараз потребує чи не найбільше, а якісна протиракетна оборона є запорукою розвитку її економіки та повноцінного тилового життя;
― також серед ключових потреб України ― артилерійські снаряди й засоби РЕБ, причому їхня якість часто важливіша за кількість;
― піврічна пауза в американській допомозі мала й позитивний ефект ― Європа ледь не вперше з часів Другої світової війни взяла на себе лідерство в підтримці країни-союзниці, істотно збільшивши обсяги допомоги;
― щодо подальших кроків України та союзників у війні (а Білий дім протягом 45 днів після схвалення допомоги має представити Конгресу свої плани з підтримки Києва у війні), то Кулеба згадав, що керівництву України багато співрозмовників із числа навіть найближчих союзників пропонували йти на компроміси, поступитися навіть своїми намірами щодо повноцінного членства в ЄС і не наполягати на виділенні американської допомоги. «Якщо ми не будемо амбітними, то ми не дамо шансу плану А, а одразу скотимось до гіршого плану Б». Також слід усвідомлювати: все, що Захід робить зараз ― це захищає право жити за своїми цінностями. Натомість путін намагається забрати це право. І якщо США і НАТО не можуть допомогти Україні побороти росію, на що ж вони розраховують у потенційному протистоянні зі значно сильнішим ворогом, риторично запитує Кулеба. І, зрештою, варто звертати увагу не лише на прорахунки України, але й на свої прогалини в підтримці Києва. Кожен приліт ракети по обʼєкту української інфраструктури чи мирних людях відбувся тому, що Захід не надав достатньо засобів ППО, зазначив міністр. Захід, очевидно, не оголосить про порядок прийому України до НАТО на цьогорічному літньому саміті у Вашингтоні. Також США проти того, щоб Україна приєдналась до оборонної ініціативи, у якій головує Британія. Чи це не помилки? Це лише надихає росію, яка на нинішньому етапі свого існування ― за правління путіна ― є однозначним ворогом цивілізованого світу;
― щодо того, навіщо збирати присвячену миру конференцію, якщо в ній відмовляється брати участь сторона, яка розвʼязала війну, ― росія, Кулеба зазначив, що за період із 2014 до 2022 року з росією було приблизно 200 раундів переговорів. Вони не дали жодного результату, тож це точно не є запорукою успіху. Переговори з росією можуть бути успішними, лише якщо її керівництво матиме добрі наміри. Це може статися, якщо росіяни зазнають нищівної поразки на полі бою або якщо буде міцна і масштабна міжнародна коаліція з партнерів України, які поділяють спільні цінності та підходи.
Також варті уваги великий матеріал Financial Times про те, як Україна перемогла росію на Чорному морі та вже наближається до довоєнних показників морського експорту, і текст The Economist про те, що росія ніколи не відновить свій газовий бізнес до того рівня, яким він був до 2022 року. Європа вже стільки не купуватиме, бо змінює технології, а Китай не надто зацікавлений у нових газогонах, оскільки хоче диверсифікувати джерела постачання.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]