Сотні впливових українців ― від тих, хто приїхав із Києва, до представників американської діаспори, від лідерів релігійних громад до лауреатки Нобелівської премії миру Олександри Матвійчук ― в останні місяці зосередили зусилля на тому, щоб переконати конгресменів США, зокрема з Республіканської партії, підтримати пакет допомоги Україні на суму $61 мільярд. Довгоочікувану підтримку, яку могли схвалити ще пів року тому, зрештою узгодили 20 квітня ― і The Washington Post у розлогому матеріалі розповідає про те, як цьому сприяли українці безпосередньо в США.
Одним із ключових лобістів допомоги Києву була американсько-українська організація Razom. Вона діяла одразу на кількох рівнях, пише видання. Наприклад, у рідному окрузі спікера Палати представників США Майка Джонсона в штаті Луїзіана представники організації влаштували виставку ― за допомогою шоломів віртуальної реальності охочі могли «побувати» в зруйнованих війною українських містах. Для інших конгресменів активісти влаштовували зустрічі з американськими матерями, чиї сини загинули на фронті в Україні; з українськими дітьми, яких депортували в росію і яких ціною чималих зусиль вдалося звідти визволити. На рівні всієї країни Razom запустили інформаційну кампанію на радіо, телеканалах і білбордах, повідомляючи про сотні зруйнованих церков і вбитих християнських пасторів, намагаючись схилити на бік України консервативну аудиторію. Один із таких білбордів поставили прямо навпроти церкви, куди ходить молитися Джонсон, коли буває у своєму окрузі. «Ми намагалися діяти на всіх рівнях, ― каже виданню директор Razom із питань лобіювання Микола Мурський. ― Наприклад, привозили до США уламки російських снарядів, що атакували Україну, приходили [до владоможців] і казали: ось, власне, проти чого ми боремося, бо це прилетіло в чийсь будинок».
У січні в Razom усвідомили, що США не просто затягують із допомогою, а можуть взагалі її не виділити ― і вирішили максимально активізуватися. Серед іншого, вони допомогли організувати розмову Володимира Зеленського з Майком Джонсоном ― що, як запевняють джерела видання, відчутно вплинуло на американського політика. Поступово спікер став союзником України. Київ же ухвалив найкраще, як пише медіа, на той момент рішення ― не тиснути на американську сторону й не звинувачувати республіканців у зраді, а просто дати їм, і зокрема Джонсону, час.
Зрештою, тактика спрацювала: замість дратувати американських політиків, сварячи їх, сотні українців просто намагалися донести важливість теми й не дати забути про жорстокість росіян. «[Після позитивного рішення щодо допомоги Україні] я взяла таксі до аеропорту у Вашингтоні з відчуттям полегшення, ― каже виданню Олександра Матвійчук. ― Ми в Україні давно практикуємо підхід «крапель в океані»: кожен окремо ніби й незначний, але разом ми здатні досягти істотних змін».
Також варті уваги текст The Economist про те, як у страху й непевності живуть українські «ухилянти» ― як ті, що залишаються всередині країни, так і ті, хто втік за кордон, і матеріал The Guardian про те, як у лавах ЗСУ Україну захищають етнічні роми.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]