The New York Times опублікувало колонку сенатора Конгресу США від республіканців Джеймса Девіда Венса про те, чому він «ніколи не проголосує за жоден документ, який передбачає виділення Україні значних коштів». На тлі відновлення засідань американського парламенту та ймовірного нового голосування за великий пакет військової допомоги Україні від США в медіа країни активніше зазвучали тези, що, як формулює Венс, «проблема з виділенням допомоги Києву ― не в республіканцях, а в числах, які не збігаються». Венс запевняє, що Україна просто нездатна виграти цю війну, тож витрачати на нас зброю і гроші просто не варто. Він використовує зручні, нерідко притягнуті за вуха факти, і загалом його аргументація наступна.
Колишній міністр оборони України торік стверджував, що для успішного наступу Києву треба близько 4 мільйонів артилерійських снарядів на рік. Зараз США не можуть виробляти й десятої частини від того, що хоче Київ, а Вашингтон має і свої потреби. При цьому росіяни істотно переважають Україну в цьому ресурсі. Паритет навряд чи буде відновлено найближчим часом ― тож чи варто пручатись?
Така ж аргументація Венса щодо живої сили: росіяни в рази переважають українців за мобілізаційним ресурсом ― й американська допомога це не змінить. Натомість чи матиме Київ достатньо солдатів для того, щоб ефективно використати надану зброю, ― велике питання, каже Венс.
Республіканець також намагається заперечити тезу, що військова допомога Україні насправді підтримує економіку Сполучених Штатів, адже обертається переважно інвестиціями в американську промисловість. Це добре, але розвивати економіку США можна й не шляхом вкладань у зброю ― й інший підхід може бути продуктивнішим.
Головний позитивний внесок, який США можуть зробити в хід війни зараз, ― це переконати Володимира Зеленського в тому, що його наміри відвоювати території аж до кордонів 1991 року є фантастичними. Що насправді потрібно окопуватись і переходити в глуху оборону ― що може профінансувати й Європа, впевнений політик. І домовлятися з росією, щоб «пошвидше закінчити цей безлад і повернутись до миру». Ані врахування намірів росії щодо України чи її планів із дестабілізації Заходу загалом, ані зауважень про справедливість, перевагу нових видів зброї чи констатацію українських успіхів на морі або з далекобійними дронами текст Венса в NYT не містить.
Також варті уваги матеріал Reuters із активно обстрілюваного росіянами Харкова і колонка у The Washington Post про те, як усе більше конгресменів-республіканців орієнтуються у своїх рішеннях щодо України на позицію кандидата у президенти США Дональда Трампа.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]