Коли по території однієї з ТЕЦ компанії ДТЕК кілька тижнів тому майже одночасно влучили приблизно 10 ракет, жоден із працівників станції не загинув. Хтось встиг сховатися за спеціально підготовленими на такий випадок укріпленнями з бетонних блоків чи мішків із піском, хтось спустився у сховище. Однак відновлення повноцінної роботи обʼєкту ― навіть за умови швидкого надання всіх потрібних компонентів ― «забере місяці, якщо не більше», пише The Washington Post. Журналістів видання привезли на цю ТЕЦ ― за умови, що ті не розкриють, де вона розташована. Тож місце в публікації не називають, а працівники станції погоджуються назвати лише свої імена.
Вони досі порпаються на зруйнованих ділянках, вибираючи там запчастини, які ще можна відновити. Згадують, як врятували станційну кішку Мурку: після атаки один із працівників, попри небезпеку, відкрив двері до повного диму приміщення, аби врятувати, що можна, ― і з дверей вийшла Мурка. І додають, що на обʼєкті вціліло так мало потужностей, що електрики бракує навіть на те, щоб одночасно запустити кілька будівельних кранів для розбору завалів.
По цьому обʼєкту вже прилітало ― кілька снарядів поцілили в ТЕЦ наприкінці 2022 року, коли росіяни масово били по українській енергетиці. Невдовзі компанія змогла відновити потужності. Зараз у ДТЕК уже менше говорять про технічну допомогу з відновленням станцій, а більше ― про потреби України в ППО. Мало сенсу відновлювати обʼєкти, які знищуються після наступного прильоту. Без кращого захисту неба українська енергетика не витримає атак ― у публікації згадують, що США досі не схвалили наступний пакет допомоги Україні, який би його посилив.
Зараз в енергокомпанії звертають увагу на вітрову і сонячну генерацію. Такі обʼєкти менш вразливі для атак завдяки децентралізованій інфраструктурі. Також росіяни не знатимуть, як влаштовано нові обʼєкти, тоді як у випадку старих, ще радянських ТЕЦ вони можуть навіть мати креслення, пише видання. Утім, для «зеленого переходу» ДТЕК, як і Україні загалом, потрібні чималі інвестиції.
Весняними ударами по енергообʼєктах росіяни намагаються відтягнути частину українських засобів ППО від лінії фронту, аби підвищити свої шанси на прорив у наступі, пише Business Insider. У своєму матеріалі медіа орієнтується на звіти таких дослідницьких організацій, як британський Королівський інститут обʼєднаних служб (RUSI) й американський Інститут вивчення війни. Вони стверджують, що через ефективність української ППО росія досі мало задіювала свою авіацію безпосередньо в боях. Приклад Авдіївки показав, наскільки бомбардування літаками може пришвидшити захоплення території. Тож тепер окупанти намагаються створити умови для відносно безпечного використання літаків біля лінії фронту. Поки що їм це не вдається, зазначає видання.
Про використання систем штучного інтелекту в українських далекобійних дронах пише Newsweek. Із посиланням на джерела CNN видання повідомляє, що безпілотники, які останнім часом атакували російські нафтопереробні заводи, оснащені компʼютерами з картою місцевості, нанесеними цілями й програмним забезпеченням для того, щоб зіставляти дані з карт із тим, що фіксують камери безпілотника. Таким чином дрон стає невразливим для російських систем РЕБ і менше залежить від дій оператора за тисячу кілометрів, пише медіа. Росія та Україна намагаються якнайскоріше пристосувати ШІ до повітряних дронів, та Київ наразі має перевагу. Зокрема й тому, що нам допомагають західні партнери, які розробляють дрони, здатні летіти координованими зграями.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]