На українському науково-дослідному криголамі «Ноосфера» в Антарктиці стартувало нове міжнародне дослідження — польські й українські вчені у співпраці вперше відібрали зразки морської фауни з дна Південного океану.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал. Дослідження відбувалося в районі української антарктичної станції «Академік Вернадський», у протоці Пенола, на трьох різних глибинах.
На глибині 250 метрів переважали губки, великі морські зірки і голотурії (їх ще називають морськими огірками — через схожість форми).
На глибині 200 метрів найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву «змієхвістки» через своєрідний спосіб пересування: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії).
На глибині 120 метрів дослідники зібрали різні види голкошкірих та колонії малорухомих видів мохуваток.
Національний антарктичний науковий центр
Нині зразки зберігають у спеціальних морозильних камерах на судні. Коли їх доправлять у лабораторію, науковці виділять і прочитають генетичний код цих організмів, аналізуватимуть кількість металу в їхніх мінеральних скелетах.
Ці зразки допоможуть дослідникам надалі ширше вивчати морську екосистему Південного океану. Спочатку вчені зберуть банк даних маркерних послідовностей ДНК місцевих видів — у подальших дослідженнях він відіграватиме таку саму роль, що й база відбитків пальців у криміналістів.
Завдяки зразкам ДНК цих видів, вчені зможуть у подальшому лише в одній пробі океанічної води визначити десятки та сотні видів живих організмів. Це новітній метод, який заощаджує час і кошти, а також завдає значно менше шкоди довкіллю порівняно з традиційними методами досліджень.
Вчені перевірятимуть, скільки металу в мінеральних скелетах тварин, щоб оцінити чутливість і стійкість водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану. А також виявити групи, що їм найпершим загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.
Річ у тім, що зміна клімату призводить до підвищення температури морської води та її окислення, тобто зниження показника pH. У кислішій і теплішій воді змінюється й фізіологія тварин, зокрема вони починають набагато інтенсивніше всотувати з води метали і відкладати їх у скелетних елементах — кістках, мушлях, панцирах тощо. Забруднений металами скелет слабшає.
Окислення води також негативно впливає на раковини тварин, утворені з вуглекислого кальцію — адже він розчиняється у кислому середовищі. Разом із накопиченням металів це робить скелетну опору морських мешканців ламкою і вразливою.