Пʼять колишніх радянських країн Центральної Азії ― Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Туркменістан і Таджикистан ― після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну сповідують здебільшого політику «максимального прагматизму», пише Al Jazeera. Лише Казахстан, на північні території якого росія теж має загарбницькі плани, мʼяко засудив агресію. Керівники ж решти країн із цього приводу не висловлювались, хоч анексію росіянами Криму і чотирьох українських областей вирішили не визнавати. І це принесло регіону серйозні вигоди, пише видання.
Через нібито нейтральну позицію країн регіону Китай та США активно запрошують нескомпрометованих очільників Узбекистану і Таджикистану до участі в міжнародних форумах, обіцяють інвестиції та спільні проєкти. Так, минулого травня президенти цих п’ятьох країн відвідали перший Центральноазійський саміт у китайському Сіані, а вже восени їх приймав Джо Байден у Нью-Йорку. Проте де-факто країни допомагають росії у війні, зазначає Al Jazeera. Насамперед ― як транзитна зона для поставок країні-агресору підсанкційних товарів.
«Санкції за участь у ланцюгу постачання таких речей ― це навіть не укуси комарів, а щось іще менш помітне, ― стверджує Алішер Ільхамов, дослідник лондонської компанії Central Asia Due Diligence. ― Вони абсолютно неефективні, бо цих компаній десятки, якщо не сотні».
Використання фіктивних компаній для реекспорту ― надто прибуткова й спокуслива справа для місцевих еліт. Захід не хоче сваритися з країнами регіону. тож не наважується накласти на місцевих впливових осіб персональні санкції, йдеться в статті. Місцева влада формально заборонила реекспорт товарів подвійного призначення, та «є десятки способів обійти заборони», запевнив медіа бізнесмен із казахського Алмати.
Для більшості місцевих війна далека і незрозуміла. Одна зі співрозмовниць видання згадує свій діалог зі старенькою на ринку в Узбекистані. «Чому ці росіяни продовжують вбивати одне одного?» ― спитала бабуся. Попри те, що в радянські часи українці селились і в Ташкенті, і в решті країни, більшість місцевих не відрізняють їх від росіян: українці швидко переходили в спілкуванні на російську, пише медіа. Натомість позитивний сентимент щодо росії в місцевих народів зберігається, оскільки багато узбеків чи киргизів їздять туди на заробітки, а хтось переїжджає через спричинені глобальним потеплінням посухи вдома. Проросійська пропаганда вільно поширюється регіоном, тож її тези там часто повторює навіть молодь, пише медіа.
Також варта уваги стаття The New York Times про українських волонтерів, які збирають тіла вбитих окупантів, бо російську армію це не обходить.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]