Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай побудував «величезні» військові бази на трьох островах у Південнокитайському морі. Бази розмістили на островах, що оточують острів Тайпін — його контролює Тайвань.
Про це пише Nikkei.
І Тайвань, і Китай вважають більшу частину Південнокитайського моря своєю територією, але Тайвань контролює лише один острів на спірній групі островів Спратлі глибоко в південній частині моря. Це острів під назвою Іту-Аба, який Тайвань називає Тайпін. Голова МЗС Тайваню наголосив, що країна захищатиме свій суверенітет над островом.
«Китай вже створив величезні військові бази в Південнокитайському морі на трьох островах, що оточують Тайпін — це риф Субі, риф Вогняного Хреста та риф Місчіф— і всі вони розташовані досить близько до нашого Тайпіна», — сказав Ву.
Ву наголосив, що Тайвань не прагне ескалації конфлікта в морі. Він додав, що Тайвань розгляне мирні засоби для вирішення проблем у Південнокитайському морі. Крім того, додав він, Тайвань використає «найкращий спосіб», щоб продемонструвати свій суверенітет над Іту-Абою, «якщо буде можливість». Проте міністр не уточнив жодних деталей.
Іту-Аба має злітно-посадкову смугу достатньої довжини, щоб приймати військові рейси з Тайваню, але він слабо захищений, як порівняти і сусідніми островами, що контролює Китай.
Китай провів масштабну рекультивацію земель на своїх островах Південнокитайського моря. Там він побудував великі військово-повітряні бази та інші військові обʼєкти, що викликало серйозне занепокоєння у США і в усьому регіоні. Проте Китай каже, що має повне право будувати та захищати те, що він вважає своєю територією.
Крім Китаю і Тайваню, на острові Спратлі також претендують Вʼєтнам, Бруней, Малайзія і Філіппіни.
- 16 березня 2024 року Тайвань заявив, що кораблі берегової охорони Китаю вперше увійшли в контрольовані владою острова води, захід у які їм заборонений. Інцидент стався поблизу острова Кінмень, контрольованого Тайбеєм, де минулого місяця під час втечі від тайванської берегової охорони перевернувся китайський рибальський човен і загинули двоє рибалок-громадян КНР. Після того берегова охорона Китаю почала діяти значно агресивніше.