Європейський Союз не говорить багато в публічній площині про нових членів блоку через фермерські протести, які виступають проти конкуренції з дешевим імпортом з-поза меж ЄС, зокрема з України.
Про це пише Politico з посиланням на джерела.
Деякі європейські чиновники мають намір тримати в таємниці роботу з підготовки до остаточної інтеграції України, Молдови та низки країн Західних Балкан, особливо те, що повʼязне з ризиками для фермерів.
До того ж Брюссель стоїть на порозі виборів до Європейського парламенту — перед ними залишилося три місяці. Ось так це прокоментували європейські чиновники на умовах анонімності:
- «Будьмо чесними — ніхто не хоче говорити про розширення перед європейськими виборами»;
- «Розмови про зменшення субсидій для європейських фермерів — це не те, що ви хотіли б помістити на гасла вашої кампанії, або дати це як виборчу амуніцію ультраправим».
Утім, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка балотується на другий термін, обіцяє підготувати ЄС до вступу України зі словами «настав час для Європи знову подумати масштабно та створити свою власну долю». Водночас Єврокомісія готова поступитися фермерам, щоб припинити протести. Серед поступок — скасування деяких штрафів і приписів, які стосуються боротьби з кліматичними змінами та регулюють надання аграріям субсидій.
Коли Україна вступить до Євросоюзу з майже 44 мільйонами населення, то стане найбільшою країною блоку і відповідно отримає значний вплив у Європарламенті та Раді ЄС. Водночас Україна матиме один із найнижчих ВВП, що створить навантаження на ЄС, адже фінансування йде з найбагатших країн до найбідніших.
Інтеграція України коштуватиме близько €186 мільярдів, що надходитимуть протягом семи років. Висновок із внутрішньої записки Ради ЄС: всім нинішнім країнам ЄС «доведеться платити більше і отримувати менше». Саме тому Євросоюз вирішив, що підготовка до остаточної інтеграції України, Молдови, Грузії та шести країн Західних Балкан має здійснюватися не на очах громадськості.
Таких перспектив європейські фермери чути не хочуть, коли приїдуть до Брюсселю цього тижня на черговий раунд протестів під час зустрічі 27 глав урядів ЄС.
Коли ми станемо членом ЄС?
Це станеться лише після того, як Україна виконає всі вимоги та повністю впровадить всі європейські стандарти.
В історії розширення ЄС є різні приклади. Фінляндія подала заявку в 1992 році, а вже в 1995-му стала членом Євросоюзу. Польща подала заявку в 1994-му та ввійшла до ЄС через 10 років. Остання країна, яка приєдналася до Євросоюзу, — Хорватія. Вона подала заявку у 2003 році й у 2013-му стала новим членом ЄС.
Також є країни, які досі лишаються кандидатами на вступ. Це чотири балканські країни: Албанія, Північна Македонія, Чорногорія та Сербія. Такий самий статус має Туреччина. Але в усіх цих країнах процес гальмується. Туреччина взагалі не відповідає вимогам ЄС і не виявляє бажання туди вступати. У Сербії більшість населення не хоче до Євросоюзу, а сама країна має тісні звʼязки з росією. Албанія ще навіть не розпочала переговори про вступ, у Чорногорії зі зміною уряду змінюється й зовнішньополітична орієнтація — то на ЄС, то на Сербію. Найбільше для вступу в Євросоюз робить Північна Македонія, але її прогрес блокують сусіди. Спочатку Греція вимагала змінити назву — і македонці це зробили, тепер Болгарія вимагає від Північної Македонії визнати, що її народ і мова мають болгарське коріння та походять саме з Болгарії.
Найважливіше — після отримання статусу кандидата все залежить від української влади. Вона отримала чіткий перелік реформ, які треба втілити, а суспільство має можливість контролювати цей процес. До того ж статус кандидата означатиме доступ до фінансових фондів Євросоюзу — фактично сам ЄС даватиме гроші на проведення реформ. Точно можна сказати одне: що швидше Україна реформуватиметься, то скоріше вона зможе стати членом ЄС.
- 14 грудня 2023 року лідери ЄС погодили початок перемовин про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
- 12 березня Єврокомісія підготувала переговорну рамку щодо членства України в ЄС. Її будуть обговорювати серед країн-членів Євросоюзу.