Анексія Криму 10 років тому стала для росії зразком для подальших кроків в Україні. Огляд матеріалів іноземних медіа 18 березня

Автор:
Антон Семиженко
Дата:

«Бабель»

Одразу кілька авторитетних медіа згадали 10-річчя анексії росією Криму. Зокрема, про це написали The Associated Press і CNN. Перші згадали всю хронологію анексії півострова — від «зелених чоловічків» до фейкового референдуму. Врешті-решт, тодішній успіх путіна в Криму зіграв з ним злий жарт, ідеться в матеріалі. У Кремлі вважали, що «спеціальна військова операція» в 2022-му виявиться схожою ― безкровною і швидкою ― процедурою, просто в більших масштабах. Насправді ж через опір українців росія загрузла в найтяжчій війні в Європі, яка призвела до знищення її міжнародного іміджу та щонайменше закрила можливість для ефективного економічного розвитку. Це був один із найболючіших для росії ударів в її сучасній історії ― хоча в 2023-му і особливо в 2024-му Москва знов у кращій позиції на фронті, зважаючи на проблеми з постачанням Україні західної зброї. Тепер путін на тлі «перемоги» на імітації президентських виборів і наступного шестирічного терміну заявляє про створення «санітарної зони» на українській території для недопущення обстрілів російської території, а експрезидент країни Дмитро Медведєв заявляє, що «росія ― це Україна».

Утім, насправді говорити про прорив російських військ не доводиться, а українські фортифікації вздовж лінії фронту вже серйозні, стверджують в матеріалі опитані військові експерти, зокрема російські. Вони визнають, що навряд чи окупантам у близькій перспективі «світить» щось значніше за окремі тактичні успіхи, пише видання.

CNN же у своїй статті звертає увагу на те, як росія на прикладі Криму налагодила систему репресій на захоплених територіях. Особливу увагу росіяни приділили кримським татарам, помешкання яких окупанти регулярно обшукували, а «підозрілих» кримців допитували, іноді затримували. Часом доходить до увʼязнень і вбивств. Також на прикладі Криму росіяни випробували систему паспортизації з «перехідним етапом», після завершення якого повноцінно жити на окупованій території стало фактично неможливо.

У своєму матеріалі медіа згадує про Лутфіє Зудієву ― кримськотатарську активістку, яку з 2019 року затримували мінімум тричі. Окупанти звинувачують її у «зловживанні свободою мас-медіа»: Зудієва нібито забагато дозволяє собі в соцмережах. Вона пише у Facebook про випадки утисків і зникнень кримських татар.

Лутфіє не планувала бути правозахисницею: вона завжди хотіла працювати в освіті й навіть незадовго до окупації півострова росіянами відкрила навчальний центр для дітей. Але у 2020-му стала журналісткою й залишається однією з небагатьох кримськотатарських активісток у Криму, які не бояться говорити про проблеми з правами людини на анексованому півострові, пише видання.

Про атаки українських дронів на російські паливні бази і нафтопереробні заводи пише Newsweek. Бази часто стають ціллю, коли йдеться про окуповані росіянами українські території ― зокрема Луганщину та Донеччину, оскільки саме там окупанти тримають потрібне для російської армії пальне. Втім, пошкоджені НПЗ ― більша проблема для росії, йдеться в матеріалі. Це складніші комплекси, відновити роботу яких в умовах санкцій буде непросто. Через зупинку переробки росіяни, напевно, будуть змушені експортувати більше сирої нафти. Зростання пропозиції зменшить ціну на нафту у світі й теж негативно вплине на російські доходи, йдеться в статті.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]