Маріуполь, знищення спадщини й підбурювання до геноциду. Комісія ООН випустила новий звіт про воєнні злочини росіян в Україні

Автор:
Костя Андрейковець
Дата:

Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні випустила черговий звіт із доказами того, що російська влада та її війська вчиняли воєнні злочини на окупованих територіях України, а також порушували міжнародне і гуманітарне право.

Звіт описує невибіркові напади росіян на цивільних, події в місті Маріуполь, руйнування лікарень і обʼєктів культурної спадщини, систематичні тортури, ґвалтування і катування військовополонених. Комісія підтверджує свій попередній висновок про те, що кількість таких атак свідчить про закономірність ігнорування російськими збройними силами завдання шкоди цивільному населенню.

Облога Маріуполя

Від 24 лютого 2022 року (початок атаки на місто) до 20 травня 2022 року (повна окупація) в Маріуполі обстрілами та авіаударами пошкоджені 15 555 будівель, з яких 831 повністю зруйнована.

Мешканці розповіли, як під обстрілами обвалювалися будинки, під руїнами яких гинули люди. Двоє мешканців, наприклад, стали свідками того, як танки стріляли по цивільних будинках. Одна жінка розповіла, як авіаудар поцілив по сусідній дев’ятиповерхівці, і люди, які там жили, вистрибували з вікон. Вулиці міста були вкриті тілами цивільних. Одна зі свідків бачила в лікарні коридор і три палати, завалені тілами.

Бої в місті пошкодили або зруйнували щонайменше 58 будівель медичної інфраструктури. Комісія має дані, як 13 березня 2022 року російський танк Т-72 обстріляв лікарню № 2, що призвело до жертв серед цивільних. Комісія зробила висновок, що ця атака є невибірковою і воєнним злочином.

Також є дані про російський авіаудар по пологовому будинку № 3, який стався 9 березня 2022 року, і чисельні свідчення людей про велику кількість поранених і загиблих у лікарнях.

Деякі мешканці стали свідками того, як російські бойові машини та солдати стріляли по цивільних, які намагалися виїхати з міста.

Комісія отримала дані про «зачистки» окупованих районів міста. Під час цього процесу російські військові залякували людей, стріляли в них та силою виганяли з укриттів на підконтрольні їм райони. Людям доводилось проходити через фільтраційні пункти.

Обстріли

За даними Комісії, станом на 15 лютого 2024 року від ракетних, дронових і артилерійських атак загинули 8 898 цивільних, ще 18 818 поранені. Фактична кількість жертв більша.

Комісія називає трагічною ракетну атаку на село Гроза в Харківській області, коли від влучання «Іскандером» у кафе-магазині під час поминальної служби загинули 36 жінок, 22 чоловіки та одна дитина. Комісія не вказує, хто запустив ракету.

Окремо згадується масована ракетна атака 29 грудня 2023 року, коли загинули 55 людей і понад 170 українців були поранені. Комісія вказує, що наступного дня був удар по центру російського Бєлгорода, де загинули 25 осіб. Відповідальних за обстріл Комісія не називає.

У звіті наведені приклади невибіркових атак на цивільну інфраструктуру (будинки, кафе, медзаклади, склади) у Кривому Розі, Краматорську і Словʼянську. Комісія дійшла висновку, що це напад російських сил і він порушує міжнародне і гуманітарне право.

Атаки на культурні обʼєкти

Комісія розслідувала обстріли історичного центру Одеси в липні 2023 року, коли були пошкоджені 29 культурних об’єктів, та атаку на історичний центр Львова того ж місяця. Від росіян постраждали обʼєкти Світової спадщини.

Незаконне заволодіння культурними цінностями

Комісія задокументувала два випадки викрадення артефактів з музеїв у Херсоні та області — починаючи з кінця жовтня 2022 року до початку листопада 2022 року, протягом останніх днів окупації міста Херсон, російська влада вивезла культурні цінності з Херсонського обласного художнього музею та архівні документи з Державного архіву Херсонської області до окупованого Криму.

За оцінками співробітників обох закладів, викрали понад 10 тисяч предметів з музею та 70% документів з головної будівлі Державного архіву. Кілька призначених рф місцевих органів публічно це підтвердили, заявивши, що цінності евакуювали.

Вбивства, катування і зґвалтування

Комісія розслідувала страту чотирьох цивільних чоловіків віком від 38 до 52 років у селі Новопетрівка Миколаївської області, яких російські військові затримали за підозрою у допомозі ЗСУ. Вона встановила, що їх розстріляли, а перед цим катували.

Комісія задокументувала чисельні системні катування українців в Херсонській, Київській, Миколаївській та Запорізькій областях України та в Бєлгородській, Курській та Тульській областях росії, куди їх вивозили чи депортовували. Є дані про надмірно жорстокі катування українських військовополонених у СІЗО № 1 міста Курськ, СІЗО № 2 міста Старий Оскол, виправній колонії № 6 міста Валуйки та виправній колонії № 1 міста Донський. Катували полонених службовці Федеральної служби виконання покарань рф, тюремні охоронці та співробітники Федеральної служби безпеки.

Колишні полонені дали свідчення про погрози зґвалтуванням, наругу, побиття, каліцтва.

Є дані у Комісії про катування службовцями ФСБ цивільних у Мелітополі та Херсоні.

Комісія описує чотири випадки зґвалтування трьох жінок і 15-річної дівчинки російськими військовими у Київській, Херсонській та Запорізькій областях у 2022 році. У двох випадках обставини вказують на те, що жінки зазнали сексуального насильства як покарання за підтримку української влади і Збройних сил.

Їх ґвалтували по кілька разів, у деяких випадках групою, нещадно били, а одну із потерпілих зґвалтували резиновою палицею, після чого змусили копати окопи.

Підбурювання до геноциду

Комісія розглянула звинувачення, що порушують питання, передбачені Конвенцією про запобігання злочину геноциду. Зокрема, чи становить риторика, що транслюється російськими державними та іншими ЗМІ, пряме і публічне підбурювання до геноциду. Комісія побачила чисельні публічні заяви, в яких використано мову дегуманізації і є заклики до ненависті, насильства та знищення. Комісія занепокоєна і рекомендує подальше розслідування.

У висновках Комісія рекомендує росії негайно припинити агресію проти України, ратифікувати міжнародні документи, забезпечити захист цивільних, дотримуватись міжнародного права та багато іншого. Загалом у звіті 12 пунктів рекомендацій росії.