«Емманюель Макрон сидів зі склянкою віскі в руці. На Єлісейський палац вже опускалась ніч 21 лютого. Президент цокнувся склянкою з присутніми, відповідаючи на їхні компліменти щодо промови про вірменських бійців спротиву часів Другої світової війни Міссака й Меліне Манукянів, яких Макрон щойно включив до Пантеону героїв Франції. Втім, президент був замислений. Ситуація в Україні, яка вже другий рік боролась із повномасштабним вторгненням росіян, погіршувалась. Війна перетворювалась на мляву й затяжну. «Так чи інакше, наступного року мені доведеться відправити хлопців до Одеси», ― сказав Макрон перед кількома гістьми».
Так починається матеріал Le Monde про трансформацію французького президента, який ще два роки тому казав про необхідність «не принижувати росію», а тепер публічно гарантує Україні «будь-яку підтримку». Для цієї статті журналісти французького видання поспілкувались із понад десятком наближених до Макрона людей. І вони запевняють, що очільник Франції був щирим як тоді, так і недавнього лютневого вечора.
Макрон дійсно вірив, що діалог із путіним ― можливий та корисний. Хоча й усвідомлював ― промовляючись щодо цього то там, то там ― що путін майстер введення в оману. Поступово французький президент телефонував російському все рідше, і остаточно перестав бути посередником між ним і Заходом у вересні 2022-го, коли розмова про захист окупованої Запорізької АЕС від атак завершилась нічим. Колишній міністр французького уряду назвав припинення розмов «радикалізацією нашого розчарування». А Володимир Зеленський днями додав: «Макрон відчув, що путін обдурив і його особисто», пише видання.
Заяву про ймовірність відправити війська в Україну Макрон сформулював заздалегідь, пише Le Monde. Він знав, що питання про це постане, оскільки за день до зустрічі лідерів країн ЄС премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо сказав, що ця тема підніматиметься. А сам Макрон обговорював можливе залучення французького контингенту понад пів року тому ― в червні 2023-го. Тоді вже відчувалося, що український контрнаступ іде не за планом ― і Макрон заслухав доповідь військових про перспективи приєднання французької армії до бойових дій. З кінця 2023-го, коли росія почала наступати в Україні знов, ці розмови активізувались. «Сьогодні в Україні двоє борців тримають один одного за горло. Неможливо сказати, хто з них здригнеться першим ― але Україна не має програти. Це наша місія і наш інтерес», ― заявив виданню керівник Генштабу французької армії Пʼєр Шиль.
Розворот Макрона очікувано вороже зустріли в росії: над ним намагався збиткуватись експрезидент країни Дмитро Медведєв, російська пропаганда заявила про кілька десятків французьких найманців, нібито знищених у готелі Kharkiv Palace, а в самій Франції викрили мережу з 193 сайтів, із яких у французькі соцмережі закидали проросійські фейки ― цей проєкт дезінформації мав кодову назву Portal Kombat. «Усе це старе, як Холодна війна», ― коментують у відповідь французькі високопосадовці, додаючи, що у Версалі визнали: путін розуміє тільки силу.
Регулярно заявляючи, що перемога України важлива для всього європейського континенту, Макрон також «поєднує приємне з корисним», кажуть співрозмовники видання. Різкіша позиція Франції змушує опонентів президента, ультраправу партію «Національний фронт» нарешті заявити, чи вона на боці України. Досі в партії уникали чітких заяв щодо війни, підживлюючи чутки про її фінансування росією.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]