Один із найбільш титулованих журналістів католицьких медіа США Майкл Шон Вінтерс написав у National Catholic Reporter критичну колонку щодо заяв Папи Римського Франциска про російсько-українську війну. При цьому до самої постаті понтифіка Вінтерс украй прихильний. «Коли 13 березня 11 років тому заступаючи на престол, він попросив усіх нас помолитись за попереднього Папу Бенедикта XVI, ми зрозуміли, що в нас зʼявився пастор. Коли наступного дня Франциск заявив, що не житиме у папському палаці, ми зрозуміли, що його папство дуже відрізнятиметься від того, що ми знали раніше». І воно відрізнялось, пише Вінтерс. Папа нагадав, що мірилом чеснот є здатність служити знедоленим, і вміло оберігав церкву «від расистського націоналізму правих та гендерної ідеології лівих». От тільки в своїй позиції щодо України Папа Франциск заслуговує щедрої критики, стверджує журналіст.
Приводом для статті став невдалий вислів керівника католицької церкви про те, що «ті, хто дійсно відважний, мають підняти білий прапор і вийти на переговори». Обурення через цю фразу було настільки значним, що Ватикану довелось вийти з заявою, що аналогію з білим прапором першим згадав журналіст, а Франциск на неї просто відповів. Однак невдала метафора ― лише частина проблеми, пише Вінтерс.
Автор вважає позицію понтифіка щодо України хиткою з трьох причин. По-перше, зрозуміло, що патріарх церкви не має виправдовувати війну та подавати якусь групу людей морально вищою за інших. «Але чи є сенс сподіватись, що людина, яка зробила суміш нісенітниць приводом для нападу на інших, переживатиме через моральні тонкощі?» Боротьба України ― повністю на боці моралі, запевняє Вінтерс, а маячнею путіна можна і варто знехтувати.
Друга проблема позиції Папи Римського в тому, що, закликаючи до миру, він не думає про таку частину своєї пастви як, наприклад, українські військові. «Чи мають вони почуватися зрадниками принципів моралі просто через те, що захищають свою землю від нападу?» ― питає журналіст. І не варто сумніватись, що путінська пропаганда взяла тезу про білий прапор на озброєння. Щодо цього Вінтерс цитує Джорджа Орвелла: «У деяких випадках пацифізм явно грає на руку фашистам».
І третя проблема ― Папа Франциск хибно оцінює перспективи переговорів. «Існують країни, для яких переговори з путіним можуть принести плоди. Україна, як і інші країни колишнього СРСР, ― не одна з них», ― пише Вінтерс. Бажання понтифіка перейти від бойових дій до дипломатії зрозуміле, і таке траплялося в історії не раз: чого вартий випадок ідеолога політики стримування, британського премʼєра Невілла Чемберлена. Після жахіть Першої світової війни він з усіх сил намагався уникнути кровопролиття. І тільки розпалив апетити Гітлера. «Зеленський усвідомлює дещо, чого колись не розумів Чемберлен і зараз не розуміє Папа», йдеться у статті.
Журналіст завершує статтю двома християнськими цитатами. Перша приписана одному з єзуїтів: «Ми покликані формувати совість, а не замінювати її». А друга ― слова пророка Єремії, використані в заяві Української греко-католицької церкви: «Рятуйте пригнобленого від руки гнобителя». Також Вінтерс бажає Папі ще багато років життя й правління. І давати поменше інтервʼю.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]