SIPRI: Україна стала лідером у Європі серед імпортерів зброї, а росія скоротила свій експорт удвічі

Автор:
Софія Телішевська
Дата:

Російське вторгнення в Україну значно вплинуло на світову торгівлю зброєю. Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) у своїй щорічній доповіді порівняв період 2019—2023 років із 2014—2018 роками і виявив низку кардинальних змін.

За останні 5 років експорт зброї з росії впав на 53% порівняно з періодом 2014 — 2018 років. Ще у 2019 році Москва експортувала озброєння до 31 держави світу, а в 2023-му таких було лише 12. Головними експортними ринками збуту для російського ВПК стали країни Азії та Океанії (68%), зокрема, до Індії росія експортувала 34% зброї, а до Китаю — 21%.

Росія вперше стала третім у світі експортером зброї, поступившись другим місцем Франції, яка наростила свій експорт на 47% у період 2019 — 2023 років (порівняно з 2014 — 2018 роками).

Першими у світі експортерами залишаються США. У звітний період вони наростили постачання на 17%, а їхня частка в загальному світовому експорті зброї зросла з 34% до 42%. Американську зброю купили 107 країн світу.

Серед десятьох інших найбільших експортерів зброї після США, Франції та росії зростання експорту зафіксоване у двох — Італія наростила показники на 86%, Південна Корея — на 12%.

Тим часом Україна стала найбільшим європейським імпортером зброї в 2019—2023 роках і четвертим за величиною у світі після того, як з лютого 2022 року щонайменше 30 держав постачили Україні основні озброєння в межах військової допомоги. Частка країни в глобальному світовому ринку імпорту зброї становить 4,9% порівняно з 0,1% за попереднє пʼятиріччя. Водночас загальне зростання військового імпорту проти 2014—2018 років становило рекордні 6 633%. Основними постачальниками озброєнь Києву стали США (39%), Німеччина і Польща, відповідно 14% і 13%.

Повномасштабна війна вплинула не тільки на зростання імпорту озброєнь Києвом, а й на структуру замовлень. Реакцією країн Західної та Центральної Європи, які побоюються розширення російської агресії, стало зростання імпорту систем протиповітряної оборони. Наприклад, у 2023 році Польща замовила у США 48 пускових установках Patriot, 644 ракети до них, а також різноманітні датчики, допоміжне обладнання та запчастини. Загальна сума угоди оцінена в $15 млрд.

Водночас Німеччина має намір заплатити Ізраїлю майже €4 мільярди за новітню систему протиракетної оборони Arrow 3, спроможну вражати цілі на висоті понад 100 кілометрів. А німецькі системи ППО постачатимуть в Австрію, Естонію, Латвію і Словенію.