У закарпатському селищі Королеві ще у 1980-х роках знайшли примітивні камʼяні знаряддя праці, але на той час їх ніхто не зміг датувати. Лише через 44 роки завдяки новітнім технологіям вченим удалося визначили вік артефактів — 1,4 мільйона років — на сьогодні це найдавніші докази існування людини в Європі. Тепер вони можуть слугувати свідченням того, що перші люди у Європі проживали в Україні.
Дослідження опублікував науковий журнал Nature.
Вік знахідок підтверджує теорію про те, що Homo erectus, або людина прямоходяча, заселяла Європу зі сходу на захід — з Кавказу через Карпати.
«Досі не було вагомих доказів міграції зі сходу на захід. Тепер ми їх маємо», — каже співавтор дослідження, український археолог з Академії наук Чеської Республіки у Празі Роман Гарба.
Кам'яні знаряддя, що вивчали дослідники
Роман Гарба (Roman Garba)
Для того щоб визначити вік артефактів, Гарба з колегами використали метод датування на базі космогенних нуклідів — рідкісних ізотопів, що утворюються, коли космічні промені високих енергій стикаються з хімічними елементами в мінералах на поверхні Землі. За змінами в концентраціях цих космогенних нуклідів можна визначити вік мінералу.
Результати вказали, що відклади, у яких віднайшли ці артефакти, мають вік приблизно 1,4 мільйона років. Це робить Королево найдавнішим підтвердженим місцем проживання людей у Європі. У Королеві не збереглися рештки скелетів тодішніх мешканців, щоб визначити, до якого саме виду вони належали, але з огляду на час учені припускають, що це були представники людини прямоходячої (Homo erectus).
Досі найдавнішими датованими доказами існування людини в Європі були скамʼянілості та камʼяні знаряддя, знайдені в Іспанії та Франції. Їм по 1,1—1,2 мільйона років.