Про нові особливості стратегії України, спричинені нестачею зброї й перевагою росіян на лінії фронту, пише Al Jazeera. І в Україні, і на Заході розуміють, що перехід до оборони не обовʼязково допоможе Києву наростити людські та збройні ресурси для наступу колись у перспективі: наприклад, жертви серед бійців все одно можуть бути занадто великими. У підсумку, головна мета України наразі ― за першої можливості перейти до наступальних дій. Для цього лідери країни закликають надати якомога більше зброї зараз ― і в Європі вони мають успіхи. На цей рік європейські союзники України вже зобов’язалися надати Києву зброї на $23 мільярди проти $30 млрд за 2022 та 2023 роки вкупі. Це позитивна тенденція, однак очевидно, що поки що без військової допомоги США самій Україні впоратися буде вкрай важко.
Київ розуміє, що рано чи пізно йому доведеться покладатися на власне виробництво зброї, і тому приділяє цьому напрямку максимально можливу увагу, пише видання. Очевидно, що торішній контрнаступ провалився, зокрема, тому, що Захід не надав достатньо зброї ― навіть тієї, яку обіцяв. Ця тенденція стала ще гіршою після завершення контрнаступу ― від серпня по жовтень 2023-го Київ отримав на 87% менше зброї, ніж у серпні ― жовтні 2022 року. У довгостроковій перспективі Київ не розраховує на поточні обсяги збройної підтримки союзників, запевняють опитані виданням експерти.
Протягом року Україна планує виробити 20 тисяч дронів, здатних пролетіти сотні кілометрів, тисячу дронів дальністю польоту понад тисячу кілометрів і мільйон дронів для використання безпосередньо на лінії фронту. Якщо ці показники стануть реальністю, за кількістю задіяних безпілотників Україна з росією як мінімум зрівняється. І це ефективний спосіб позбавити росіян переваги в повітрі, а також завдавати їй наразі найболючіших ударів ― по промислових і військових обʼєктах у тилу. Російське видання «Комерсант» констатувало, що через недавні удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах у країні щонайменше на 4% знизилося виробництво бензину, ― це призвело до його подорожчання й подекуди дефіциту. Очевидно, що Україна намагається максимально розширити цю практику.
Наразі здається, що росія стійка в політичному й економічному планах, пише видання. Однак назріває цілий оберемок системних проблем ― від виснаження резервів до проблем виробництва, від браку фахових спеціалістів до внутрішніх протестів у кількох республіках. До кінця року, якщо війна триватиме в такому режимі, як зараз, ці проблеми стануть набагато очевиднішими, йдеться в матеріалі ― особливо якщо російське життя супроводжуватиметься регулярними ударами українських дронів і ракет. «Курчат російських проблем варто рахувати наступної осені, і ці курчата можуть бути дуже великими», ― каже британський політолог Марк Галеотті.
Втім, щоб дочекатися послаблення росії, Європа має серйозніше увійти в гру, підсумовує Al Jazeera. ЄС нібито вже дав Україні чимало ― і 12 пакетів санкцій, і початок переговорів про вступ. Але це доволі легкі кроки, адже переговори можна вести вічно, а санкції не те щоб сильно вплинули на росію. Європа може й повинна взяти на себе лідерство в допомозі Україні. Геополітично вона від цього тільки виграє, пише видання, додаючи, що слова Макрона про імовірне використання західних військ в Україні були пробним каменем у цьому напрямку.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]