У Міністерстві юстиції пояснили, що мобілізація засуджених вбивць і ґвалтівників залежить від ставлення військових: якщо вони не хочуть мати таку людину в підрозділі, то до суду не подаватимуть клопотання про її мобілізацію.
Про це в коментарі LIGA.net заявила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.
За словами Висоцької, про можливу мобілізацію злочинців Міністерство юстиції отримує різні позиції від військових: дехто це «абсолютно засуджує», а дехто «брав би увʼязнених і засуджених сотнями».
Заступниця міністра юстиції зауважила, що необхідно бути обережним у механізмах того, хто і як вирішує, мобілізувати таких людей чи ні.
Водночас вона наголошує на тому, що запит військових у цьому є обовʼязковим.
«Якщо вони не хочуть мати таку людину в підрозділі, бояться її або не хочуть окремо з нею займатися, ми просто не прийматимемо перше рішення і не подаватимемо на розгляд суду», — сказала Висоцька.
За словами посадовиці, деякі командири кажуть, що «брали б сотнями увʼязнених і засуджених». Висоцька пояснила, що «злочини теж дуже різні»: від дорожньо-транспортних пригод і злочинів з необережності до умисних вбивств і зґвалтувань.
«Цей механізм — вирішувати через суд, його наразі не існує. І тут ключове — дискусія в парламенті та запит військових. Тоді можна проаналізувати, які категорії вмотивовані та дійсно допомогли б війську. Тоді можна брати фідбек від командирів. З 26 тисяч людей ми ще можемо обирати — за різними статтями й параметрами», — заявила вона.
Посадовиця зазначила, що законопроєкт про мобілізацію розвʼяже це питання. Коли закон ухвалять, можна буде одразу починати працювати з командирами в цьому напрямку і напрацьовувати підзаконні акти, аби реалізувати зміни, кажуть у Мінʼюсті.
Щодо того, як регулювати надання зброї мобілізованим засудженим, Висоцька заявила, що залучення таких людей до Збройних Сил може «відбуватися в різних формах». За її словами, навіть вбивство «можуть вчинити за тих обставин, які не повторяться в армії».
«Звісно, можна говорити про схильність до агресії. Але якийсь час пенітенціарна система працювала з цією людиною. І у нас є оцінка ризику повторного вчинення правопорушення. Ми можемо використовувати її, щоб розвʼязувати питання зброї. Людина може бути в армії, але при цьому не торкатися зброї», — пояснила Висоцька.
Вона також зазначила, що завдання держави полягає в тому, щоб забезпечити увʼязненому покарання, яке виправить людину й адаптує до повернення в суспільство.
«Ми бачимо свою роботу у виправленні людей і тому говоримо, що не кожен засуджений небезпечний», — каже Висоцька.
Чому засуджених не мобілізують
Наразі українське законодавство забороняє залучати до лав Сил оборони не лише засуджених, які перебувають у в’язницях, але й тих, хто відбув своє покарання і перебуває на волі.
Фактично злочинців не допускають до ведення бойових дій через побоювання у насильстві, яке потенційно вони можуть спричинити в армії.
Водночас у Мінʼюсті кажуть, що на початку повномасштабного вторгнення тисячі засуджених зверталися з проханням долучитися до лав ЗСУ. Після цього проводили цілу процедуру помилування деяких засуджених, щоб вони змогли потрапити до армії.
«Росія використовує засуджених дуже багато років. І має цілу систему їхнього навчання, підготовки, вербування. Це ціла військова машина, яка працює. А ми зараз тільки на етапі «давайте ухвалимо закон про можливість», — сказала раніше Олена Висоцька в коментарі «Українському радіо».