Становище, в якому опинився спікер Палати представників США, республіканець Майк Джонсон, аналізує автор CNN Стівен Колінсон. Саме від Джонсона зараз залежить, наскільки швидко Україна отримає критично потрібну їй збройну допомогу. «Це одна з тих рідкісних митей, коли історія стоїть за твоїми плечима», ― сказав йому днями керівник демократичної більшості Сенату Чак Шумер. А Джонсон, робить висновок автор матеріалу, не здатен достойно нести таку відповідальність.
Причини цього ― у хиткій політичній позиції Джонсона, який ще кілька місяців тому не мав в американській політиці значної ваги, пише Колінсон. Він ― типовий представник «лави запасних», якого через компромісність ледь не випадково винесло на верхівку влади. Але так само легко він може цю владу втратити ― й Україна стала заручницею його страху.
Позиції Джонсона у фракції Республіканської партії в Палаті представників складно назвати міцними. Він уже припустився кількох провалів, коли анонсовані ним голосування не набирали потрібної кількості голосів. Якщо він внесе законопроєкт про допомогу Україні на голосування, потрібна кількість голосів легко знайдеться. Але через протрампівську групу MAGA голосів самих лише республіканців не вистачить, доведеться заручатися підтримкою демократів, що в підсумку може коштувати Джонсону крісла спікера. Йому, як кілька місяців тому його попереднику Кевіну Маккарті, можуть висловити недовіру свої ж.
Через зростання впливовості найімовірнішого кандидата у президенти від республіканців Дональда Трампа Джонсон, як і вся партія, змушені враховувати трампівську ізоляціоністську, популістську політику. Згідно з цією політикою давати Україні гроші до вирішення «власної» мігрантської кризи не варто. А працювати задля вирішення кризи республіканці не хочуть, аби не «подарувати» Джо Байдену в рік виборів відчутної політичної перемоги. Джонсон міг би начхати на хворобливі тенденції всередині партії й без зайвих слів поставити на голосування такий важливий для світу законопроєкт, пише автор. Але він цього не робить.
При цьому Майк Джонсон зараз, як мало хто у США, відчуває тиск іноземних політиків. Дати рух документу про допомогу Україні його спонукають і в Брюсселі, і в Лондоні, і в Варшаві, не кажучи про Київ. Палка прихильниця Трампа, конгресменка Марджорі Тейлор Грін порадила керівникові британського МЗС Девіду Кемерону у відповідь на заклики підтримати Україну «поцілувати її дупу». Але світ складніший, ніж його уявляє собі конгресвумен, пише автор.
До дій Джонсона пильно приглядаються інші союзники США, особливо в Південно-Східній Азії. За долею законопроєкту про допомогу Україні стежать у Тайвані, у Південній Кореї та Японії ― адже очевидно, що те, що відбувається з ним зараз, чимало говорить про потенційну допомогу США цим країнам у разі конфліктів із Північною Кореєю чи Китаєм. Якщо Вашингтон зараз зрадить Київ, інші союзники замисляться про те, наскільки варто покладатись на такого партнера. А диктатори ― надихнуться. І в підсумку виходить, що малодушність Джонсона може призвести до набагато більших втрат для США ― і в грошах, і військових ― у разі розгортання ще масштабніших воєн, підсумовує автор.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]