Верховна Рада в другому читанні проголосувала за законопроєкт про лобізм, ухвалення якого є фактично останньою з вимог Єврокомісії для початку перемовин про вступ України в ЄС.
Закон набуває чинності тільки через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше ніж 1 січня 2025 року, зауважив нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.
Ярослав Железняк / Telegram
Ухвалення відповідного закону є однією з чотирьох рекомендацій Єврокомісії, виконання яких Україна мала завершити до березня — згідно з листопадовим звітом ЄК щодо розширення. Наразі це фактично єдина умова, яка залишилась.
Проєкт закону, серед іншого, пропонує визначити:
- термінологію у сфері лобіювання;
- права та обов’язки суб’єктів лобіювання;
- методи впливу;
- правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання;
- створення Реєстру прозорості, держателем і адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції;
- порядок реєстрації в Реєстрі прозорості та винятки з нього;
- доступ до Реєстру прозорості (відкритий і безкоштовний);
- звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;
- механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.
Голова НАЗК Олександр Новіков каже, що законопроєкт передбачає створення прозорого ринку лобіювання. «Очевидно, що він існує і зараз, але перебуває в тіні, що породжує корупційні ризики. Ми після кожних виборів викидаємо на смітник людей, які можуть легально і прозоро представляти публічний інтерес різних бізнесових і соціальних груп, бо немає врегульованого ринку лобіювання. А ті ж бізнес-асоціації наразі не мають унормованого механізму, щоб лобіювати свої інтереси. Документ покликаний це змінити, встановивши зрозумілі правила гри», — пояснив він в інтервʼю Forbes.
Інша мета — підсилити громадські організації й дати їм законні механізми адвокації своїх ініціатив.