Під час Революції гідності вбивали мітингувальників саме українські правоохоронці за наказом тодішньої влади та під впливом росії.
Про це повідомив очільник департаменту у «справах Майдану» Офісу генпрокурора Олексій Донський, передає Укрінформ з брифінгу.
«Якщо багато хто хотів би почути, що на Майдані були російські снайпери, російські правоохоронці, то немає такого. Це красива версія, яка не має під собою реальних фактів», — наголосив він.
Водночас росія мала значний вплив на ухвалення рішень української влади на чолі з президентом-втікачем Віктором Януковичем, яка й давала вказівки українським правоохоронцям щодо організації і виконання вбивств мітингувальників 18—20 лютого 2014 року.
Щодо справ Майдану, то слідство також виявило, що гібридна агресія росії почалася з листопада 2013 року, а саме з 30 листопада, коли побили студентів у Києві. Мета — відвернути тодішню владу від євроінтеграції, тобто Революція гідності стала реакцією на гібридну російську агресію. Нові докази у справі відкрилися після початку повномасштабної війни.
За словами Олексія Донського, з лютого 2022 року «певні особи», які були залучені до побиття студентів 30 листопада і втекли за кордон після подій Майдану, почали проявляти себе, завдяки чому Офіс генпрокурора побачив їх «у новій картині».
«Ми звернули увагу, що метою було не стільки розігнати, скільки жорстоко побити. І частина залучених знали наперед, що це відбудеться», — додав він.
Після нововиявлених доказів колишньому заступнику секретаря Ради національної безпеки і оборони Володимиру Сівковичу висунули нову підозру в державній зраді в інтересах рф. Слідство вважає, що в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року за вказівкою Сівковича начальник головного управління столичної міліції дав наказ розігнати «студентський Майдан».
Однак департамент у «справах Майдану» Офісу генерального прокурора незадоволений кількістю судових вироків, оскільки залишаються нерозкритими вбивства 22 січня і частково 18 лютого через тривалий судовий розгляд справ. Проте варто зауважити, що за 2023 рік вироків у «справах Майдану» було стільки ж, скільки загалом за чотири попередні роки.
Як пояснив Олексій Донський, труднощі в розкритті цих злочинів полягають, зокрема, в тому, що первинне їхнє документування відбулося до зміни влади, тому перші слідчі дії не проводили так, як належало б.
Є ще одна проблема розгляду справ Майдану — дисбаланс між кількістю обвинувальних актів, направлених до суду, і кількістю вироків.
«Ми не можемо просити суд пріоритизувати саме «справи Майдану»... спосіб визначення пріоритету непрозорий. Єдина можливість усунути це — законодавчі зміни, які мають бути універсальними», — резюмував Донський.
- 21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан, після того як Віктор Янукович зупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Протести переросли в антиурядові й набули більших масштабів після розгону студентів міліцією 30 листопада. У лютому 2014 року розстріли мітингувальників призвели до повалення режиму Януковича.
- Події Євромайдану отримали назву Революція гідності, а загиблих стали називати Небесною сотнею. За даними прокуратури та МВС, під час революції загинули 107 людей. Ще 2,5 тисячі людей постраждали.