На великих ділянках розталого крижаного покриву Гренландії зараз утворюється рослинність, що загрожує збільшенням викидів парникових газів, підвищенням рівня моря і нестабільністю ландшафту.
Про це повідомляє The Guardian.
Дослідники задокументували зміни з 1980-х років — кажуть, що там, де раніше були великі площі льоду, залишилися лише безживні скелі, заболочені чагарниками. Це призвело до зміни навколишнього середовища у Гренландії.
Аналіз супутникових знімків показав, що за останні три десятиліття розтануло приблизно 28,5 тисячі квадратних кілометрів льодовикового щита і льодовиків Гренландії — це 1,6% загального крижаного покриву острову або площа Полтавщини.
У міру того, як тане крига у Гренландії, площа землі з рослинністю там збільшилася на майже 87,5 квадратних кілометрів — це понад удвічі більше, ніж було на момент початку дослідження.
Отримані дані свідчать про збільшення майже вчетверо водно-болотних угідь Гренландії, які є джерелом викидів метану.
Найбільше розповсюдження густої болотної рослинності зафіксували на околицях поселення Кангерлуссуак на південному заході та в окремих районах на північному сході.
Учені кажуть, що підвищення температури повітря спричиняє танення льоду. З 1970-х років регіон нагрівається вдвічі швидше, ніж світ загалом. Середня річна температура повітря у Гренландії з 2007 до 2012 року була на 3°C вищою, ніж з 1979 до 2000 року.
Науковці кажуть, що зростання рослинності призводить до подальшої втрати криги.
«Ми бачили ознаки того, що втрата льоду викликає реакції, які призведуть до подальшого танення криги й «озеленення» Гренландії — коли крижаний покрив зменшується, оголюючи скелі, які потім колонізує тундра і, зрештою, чагарники. Водночас вода від розталого льоду переміщує осад і мул, що врешті-решт утворює болота», — сказав Джонатан Керрівік, науковець з Університету Лідса і співавтор дослідження, опублікованого в журналі Scientific Reports.
Головний автор наукової статті доктор Майкл Граймс сказав, що поширення рослинності, яке відбувається разом із таненням крижаного покриву, значно змінює перебіг осаду й поживних речовин у прибережних водах.
«Ці зміни мають вирішальне значення, зокрема й для корінного населення, чия традиційна практика полювання залежить від стабільності цих делікатних екосистем. Крім того, втрата крижаного покриву у Гренландії є суттєвим фактором глобального підвищення рівня моря, що спричиняє значні проблеми як нині, так і в майбутньому», — зазначив Граймс.
Дослідники використали свої висновки, щоб розробити модель прогнозування тих територій Гренландії, які, ймовірно, зазнають «стрімких і значних» змін у майбутньому.