Глибина ідеологічних комплексів росії та перспектива обрання президентом США Дональда Трампа привели до усвідомлення в низці країн Європи, що Кремль може напасти й на них, пише The New York Times. Досі Сполучені Штати фактично гарантували безпеку в Західній Європі ― і за рахунок своїх військових баз на континенті, і вливаннями в бюджет НАТО. Трамп же запевняє, що Вашингтон має обмежити фінансову участь у військовому альянсі й зняти з себе зобовʼязання приходити на допомогу кожній натівській країні, яка зазнає атаки ззовні. Фактично через таку кількість країн-учасників НАТО зараз є досить неповороткою і повільною структурою, визнають естонські співрозмовники видання.
Частково до цього спричинилась Європа. Після завершення Холодної війни демократичні країни континенту скерували трильйони доларів на розвиток освіти, медицини, будівництво житла. Це були так звані дивіденди від миру ― гроші, які в іншому випадку пішли б на тренування солдатів і розвиток військово-промислового комплексу. Збройові заводи, залишені без замовлень, згортали виробництво.
У 2006 році занепокоєні неготовністю до потенційних конфліктів країни НАТО зобовʼязались виділяти на оборону щонайменше 2% ВВП кожна. Однак до анексії росією Криму в 2014 році цю норму виконували лише три країни блоку. Торік таких країн було 11 із 28 ― все одно недостатньо. На те, щоб бути готовими до масштабних бойових дій знову, європейським країнам потрібно ще принаймні кілька років.
І ці роки країни поки що мають, запевняють, наприклад, урядовці Швеції та Норвегії. Керівник армії Норвегії Ейрік Крістофферсен днями заявив, що країна має «вікно можливостей» ― рік, може, два чи три ― активно інвестувати в свою оборону. Це час, за який росія нібито має оговтатись від втрат в Україні та відновити свій наступальний потенціал. Зі схожою заявою виступив керівник армії Швеції Карл-Оскар Болін: «Дозвольте мені сказати з усією можливою ясністю: так, у Швеції може бути війна». Це збурило різку реакцію суспільства й низки депутатів, тож премʼєр-міністру Ульфу Крістерсону довелось уточнити: про те, що війна вже біля порога, не йдеться. Але ризик військового конфлікту точно зріс.
На його ймовірність скандинавів наштовхнула впертість, із якою росіяни, попри на втрати, продовжують своє вторгнення в Україну. Те, як окупанти опирались контрнаступу ЗСУ минулого літа, показало, що російська влада всерйоз налаштована втілювати свої плани з експансії ― і готова перебудувати під це життя всієї країни. «Те, що їх зажувало в Україні, не означає, що про росіян як загрозу варто забути на десяток років», ― каже у статті аналітик близького до НАТО центру Atlantic Council Крістофер Скалуба.
Просто зараз НАТО проводить наймасштабніші після завершення Холодної війни військові навчання Steadfast Defender 2024 із залученням близько 90 тисяч військових. Однак, як скептично зазначають аналітики, жодні реальні військові дії не виявлялись схожими на сценарії навчань. Тому, зокрема, балтійські країни в підготовці до війни покладаються загалом на власні сили. «Для нас питання війни з росією ― це не якщо, а коли», ― сказав NYT керівник Другої бригади піхоти Естонської армії Маті Тікерпу. Його база ― за 30 кілометрів від російського кордону.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]