Авторитетний мілітарний сайт War on the rocks, автори якого Майкл Кофман і Роб Лі від початку повномасштабного вторгнення не раз бували в Україні, зокрема й на лінії фронту, опублікував їхній матеріал про те, як Україні найефективніше пройти цей рік ― коли західна допомога не така щедра й надійна, як була, а росія нарощує свій бойовий потенціал. Основний прогноз статті: якщо у 2024-му Україна зможе ефективно оборонятися й «сточити» наступальний потенціал, який окупанти застосовуватимуть протягом року, далі має бути простіше, адже в росіян поступово накопичуються соціальні та економічні проблеми. Що далі, то складніше їм буде постачати на фронт нові гармати й свіже гарматне мʼясо. Однак наразі їхній ВПК отримав щедрі вливання, а чоловіків, яких іще можна мобілізувати, чимало. Уже зараз росіяни за кількістю переважають ЗСУ на багатьох ділянках фронту, пише видання. Однак ця перевага не призвела до помітних територіальних здобутків, тобто насправді сил для ефективних бойових дій у росіян теж замало.
Для успішного проходження через 2024 рік ЗСУ, на думку Кофмана й Лі, мають врахувати пʼять факторів. Перший ― потрібно серйозно фортифікувати нинішню лінію зіткнення, зменшуючи можливості росіян її пробити. Тоді як у 2023-му за будівництво фортифікацій в окупантів відповідали окремі інженерні бригади, в Україні це завдання лягало на ті бойові підрозділи, які безпосередньо брали участь у бойових діях. Результат цього ― за масштабом і якістю фортифікації росіян значно переважають українські. Якби ж ЗСУ мали підземні бункери й тунелі, це допомогло б нівелювати російську перевагу в артилерії та застосування ними КАБів.
Друге, що потрібно зробити, ― провести якісну мобілізацію. Середній вік фронтовиків нині перевищує 40 років, тому через частіші проблеми зі здоровʼям і гіршу фізичну форму готових йти на штурм зараз менше, ніж у тих самих підрозділах було в 2022-му, пише видання. Отже, українське військо необхідно омолодити.
Третій фактор, який допоможе у 2024 році створити базу для успіхів у майбутньому, ― це тренування і робота над злагодженням різних підрозділів. В ЗСУ досі проблеми з координацією дій між різними бойовими групами, і що більше людей мають взаємодіяти в рамках однієї операції, то вони відчутніші. Окремо у War on the rocks згадують про піхоту: їй часто доручають найскладніші завдання, саме там найбільше жертв і найбільший брак кадрів. Вплив цього фактора можна зменшити якісним навчанням піхоти ― і це те, на чому зараз слід зосередитися.
По-четверте, Захід має допомогти Україні з виробництвом як дронів, так і засобів радіоелектронної боротьби. Дешеві FPV-дрони українці виробляють і самі, а от з боєприпасами до них складніше ― і тут західні концерни могли б підставити плече. Ефективність дронів доведена, а виробляти їх швидше і дешевше, ніж 155-міліметрові артилерійські снаряди, отже, поки на Заході нарощують виробництво артилерії, можна компенсувати їхню нестачу на фронті саме безпілотниками.
І пʼятий фактор, на який звертають увагу Кофман і Лі, ― Захід має активніше використовувати в Україні свої нові розробки на кшталт стійких до РЕБ боєголовок і дронів чи засобів дистанційного виявлення і знищення. Адже, як ще торік зазначив Валерій Залужний, саме технологічна перевага дозволить перемогти окупантів, пишуть автори.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 Buy Me a Coffee 🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]